Панічна атака – раптовий приступ сильного страху без видимої причини. Це не обовʼязково жах перед реальною небезпекою – вона може статися з будь-ким, будь-де і будь-коли.
Якщо у дитини почався приступ паніки, спершу зарадьте фізичним симптомам, а далі пробувати повернути до реальності, перевести увагу дитини на щось конкретне.
Психологиня Світлана Ройз радить діяти наступним чином:
прискорене серцебиття і дихання – попросіть дитину зробити кілька глибоких вдихів, а потім дихати разом з вами повільно і глибоко, так, щоб видих був довше за вдих;
тремтіння – потрусити руками, а потім усім тілом, немов собака, який струшує з себе воду;
зоровий контакт – намагайтесь зловити погляд і утримувати його;
комунікація – говоріть спокійно, повільно, звичними дитині фразами, звертайтеся на імʼя;
дія – дайте щось попити;
перемикання уваги – попросіть у деталях описати якийсь предмет поруч або порахувати людей в одязі певного кольору;
фіксування безпеки – проговоріть, що все добре, було складно, але ви впоралися, а потім разом відновіть хронологію подій.
