Це була вже третя тижнева мандрівка-реабілітація для дітей, їхніх мам і бабусь. І терапевтичний ефект від неї хороший, пояснюють організатори.
Був випадок, коли жінка, чоловік якої загинув на війні, після сходження на одну з гірських вершин, сказала, що їй знову захотілося жити, дихати на повні груди і зняти чорну хустку.
Тим часом є родини, що вирушають у мандрівку-реабілітацію повторно. І їм це справді потрібно, пояснює організаторка поїздок, працівниця КЗ «Ветеранський простір» Тетяна Ременюк. Схожий шлях свого часу проходила вона та її син, адже у 2014 році жінка втратила чоловіка, який служив у ЗСУ.
«Діти, які через війну залишилися без мами чи тата, часто замикаються в собі. Все-таки це важка втрата. І їх потрібно виводити з того стану, дати відчути, що про них турбуються, що вони в своєму горі не самотні, що на світі є доброта і краса, що можна знову відчувати радість. До слова, у цій поїздці діти почали спілкуватися між собою і дружити, а це саме те, що треба. Та й мами чудово розуміють одна одну і підтримують», – розповідає Тетяна Ременюк.
Загалом у цій мандрівці побували 50 людей. Їхали у мальовниче село Криворівня, що на Івано-Франківщині. Це цікаве місце з насиченою історією. До слова, саме тут знімали знамениті «Тіні забутих предків». Подорожі-реабілітації відбуваються саме сюди вже не вперше. Однак цього разу програма була дещо інша, адже учасники приїхали на свята.
«Приймали нас дуже гостинно, як і щоразу. А «родзинкою» стало те, що ми потрапили на святкування Різдва. До слова, його тут вперше відзначили 25 грудня. А коляда з Криворівні внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Словом, все було дуже колоритно. А ще цього разу ми відвідували музей музичних інструментів, де діти не лише могли дізнатися, як виглядає дримба чи тримбіта, а й спробувати пограти, наприклад, на цимбалах. А ще ми піднімалися в гори, плавали в басейні, займалися арт-терапією, виготовляли еко-торбинки. Також до нас приходив Святий Миколай. До того ж, серед діток була іменинниця, тому день народження ми також святкували», – ділиться враженнями Тетяна Ременюк.
Ця мандрівка-реабілітація була безкоштовною. Це стало можливим, зокрема, завдяки доброчинцям з-за кордону – Іванові Сікорі та Любомиру Клецку зі Словаччини. Крім того, КЗ «Ветеранський простір» підписав меморандум про співпрацю і допомогу з благодійним фондом «Беркат» міста Пр’євідза (Словаччина). Власне, у його рамках організовують поїздки.
Рівненська ОДА
