Соціум

Решток давнього культурного шару і артефактів на будівництві на площі Поштовій не виявили

Решток давнього культурного шару і артефактів, раніших за XIX ст., у межах площі забудови на площі Поштовій, 4А в Ужгороді не виявлено, виявлені споруди перебувають у незадовільному стані і знаходяться практично поза межами ділянки забудови, виконання подальших земляних робіт на будівельному майданчику не перешкоджатиме фіксацій виявлених споруд і повинно здійснюватися за присутності археологів – таким, зокрема, є висновок археологічного нагляду забудови НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України.

Детальна інформація про проведену фахівцями роботу міститься у листі НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України, який під керівництвом к.і.н. Йосипа Кобаля здійснює нагляд за підготовчими і земляними роботами «нульового циклу» в межах площі забудови на площі Поштовій, 4А, що надійшов до відділу охорони культурної спадщини управління охорони культурної спадщини, правового супроводу, організаційної та кадрової роботи департаменту культури Закарпатської облдержадміністрації.

Директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук інформує:

«Під час виконання земляних робіт «нульового циклу» у північно-східній частині котловану у зрізі його стінки було виявлено рештки фундаментних конструкцій кам’яниці з другої половини XVIII ст. (далі – Споруда 1), яка зафіксована на давніх мапах Ужгорода ХVІІІ-ХІХ ст. Наземні рештки цієї споруди були розібрані у 40-х роках XX ст. як такі, що перебували в аварійному стані. Земляними роботами було розкрито південно-східний наріжник пивниці, яка розташована під сучасним тротуаром.

У ході нагляду вздовж північної стінки котловану були зафіксовані залишки кам’яних фундаментів ще однієї споруди (далі – Споруда 2), яку відображено на кадастровому плані міста середини XIX ст. У межі забудови потрапляє лише її південно-східний наріжник. Решта споруди розташовано під тротуаром. Кладка зроблена із нетесаних, переважно, андезитових каменів різного розміру і форми. Фундамент зберігся на висоту 1-1,2 м від рівня долівки. Оскільки конструкція розміщена у незв’язаних і пухких шарах супіску з вмістом дрібної гальки, то у верхній частині кладки утворилась тріщина довжиною 2-3 м і шириною 20-30 см.

Із західної сторони Споруди 2 розкрито залишки кам’яної видовженої прибудови зі склепінчастою стелею. Об’єм приміщення був заповнений пухким сірим супіском зі значним вмістом побутового сміття – бите скло, фрагменти гончарного посуду з глини і фарфору, кісток тварин, фрагментів цегли, перепаленого вугілля тощо. Усі артефакти датуються періодом XIX ст. – серединою XX ст.

У глибині цього приміщення зафіксовано поперечну до стін Споруди 2 вертикальну кладку з частково підтесаних каменів, яка у верхній частині завершується прямокутним отвором невеликих розмірів. Крізь нього можна простежити, що об’єм приміщення, розташованого за стіною, повністю засипаний ґрунтом з вмістом побутового і будівельного сміття. На відміну від заповнення самої прибудови, цей ґрунт має більшу щільність і вологість та темніше забарвлення.

Цілком очевидно, що описана вище прибудова не є входом у підвал будинку, а скоріш за все була вентиляційним отвором».

“За результатами археологічного нагляду здійсненого у північній і північно-східній частині будівельного майданчика можна констатувати таке:
1) у межах дослідженої частини котловану решток давнього культурного шару і артефактів, раніших за XIX ст. не виявлено;
2) виявлені Споруди 1 і 2 перебувають в незадовільному стані збереження, а південно-східна частина наріжника Споруди 2 – в аварійному стані; тріщина у його конструкції порушила міцність цієї частини фундаментної кладки і створює небезпеку його обвалу, тому потребує нагального розбирання;
3) практично весь об’єм Споруди 1 і більша частина Споруди 2 розташовані поза межами ділянки забудови;
4) увесь об’єм Споруди 2 заповнений ґрунтом з домішкою побутового і будівельного сміття;
5) дослідження Споруди 2 можливе лише згори, після демонтажу покриття тротуару та зняття підстеляючих його шарів;
6) питання щодо можливості і доцільності подальшого дослідження частин споруд, розташованих за межами будівельного майданчика, і їхньої наступної консервації та пристосування для потреб відвідування необхідно обговорити на науково-консультативній раді відповідного органу охорони культурної спадщини;
7) виконання подальших земляних робіт на будівельному майданчику не перешкоджатиме фіксацій виявлених споруд і повинно здійснюватися за присутності археологів”, йдеться у листі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 + 1 =