Період ранньої відлиги, коли сонце вже топить сніг, а ґрунт ще залишається скутим льодом, є одним із найкритичніших для екології. Саме зараз виникає явище «мерзлоталого ґрунту», яке перетворює поля на джерело нітратного забруднення, а паводки — на розсадник інфекцій.
Азотні добрива — основа сучасного врожаю, але в період відлиги вони стають отрутою. Коли верхній шар ґрунту розмок, а нижній ще мерзлий, тала вода не вбирається в землю. Вона «змиває» всі внесені добрива напряму в струмки та річки.
Наслідки надлишку азоту у воді:
- Бурхливе цвітіння водоростей та дефіцит кисню.
- Масова загибель риби.
- Погіршення якості питної води у колодязях.
В ЄС діє Нітратна директива, яка забороняє вносити добрива з листопада по березень. Україна ще у 2015 році зобов’язалася впровадити ці правила, проте досі цього не зробила, залишаючи наші водойми беззахисними перед аграрною хімізацією.
Фахівці ГУ Держпродспоживслужби у Хмельницькій області попереджають: паводок несе ризик спалахів небезпечних хвороб. Разом із талою водою із кладовищ, сміттєзвалищ та вбиралень до джерел водопостачання можуть потрапити збудники туберкульозу, лептоспірозу, сибірки та гепатитів.
Окремий ризик — нітрати у питній воді. Їхня висока концентрація смертельно небезпечна для немовлят, оскільки викликає кисневе голодування (метгемоглобінемію).
Коли вода відступить, господарям необхідно:
- Очистити колодязі: спорожнити їх, вичистити бруд та провести дезінфекцію.
- Знезаразити вбиральні: вигреби обробити хлорним вапном.
- Рекультивація: перекопати городи на глибину 20-25 см.
Екологічно свідоме землеробство, зокрема використання сидератів (гороху, люцерни, конюшини), могло б стати альтернативою нітратам. А поки Директиву ЄС не впроваджено, безпека води та здоров’я залишається відповідальністю кожного мешканця області.
