Економіка

Рахункова палата рекомендує оптимізувати структуру Державної казначейської служби

Рахункова палата рекомендує оптимізувати організаційну структуру Державної казначейської служби України (ДКСУ) для покращення ефективності використання бюджетних коштів та їх економії.

Про це йдеться у Звіті за результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній казначейській службі України на керівництво та управління у сфері казначейського обслуговування. Відповідальний за його проведення – член Рахункової палати Цезар Огонь.

Оптимізація організаційної структури органів Казначейства є актуальною, зокрема, у зв’язку з впровадженням реформи місцевого самоврядування. Це підвищить ефективність органів ДКСУ та усуне дублювання функцій, що в свою чергу сприятиме економії бюджетних коштів. За даними аудиту, 654 територіальні органи Казначейства є юридичними особами з однаковим статусом розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та правом проводити закупівлі, укладати господарські договори, складати фінансову та бюджетну звітності. У зв’язку з цим послаблюється внутрішній контроль Казначейства і його головних управлінь за фінансово-господарською діяльністю управлінь (відділень) ДКСУ.

Упродовж 2018–2019 років Державна казначейська служба України на свою діяльність використала 4,3 млрд гривень. Потреба, визначена в бюджетних запитах, була забезпечена на 62,3%.

Рахункова палата встановила, що затверджені бюджетні призначення на 34,4 млн грн не були обґрунтовані відповідними розрахунками.

Як зазначається у Звіті, на капітальний ремонт адміністративних приміщень використано 101,3 млн грн, частину з яких – неекономно та з порушенням вимог законодавства. Крім того, через незаконні управлінські рішення начальника одного з управлінь ДКСУ в Київській області держбюджету завдано матеріальної шкоди на суму 633,3 тис. гривень. Про ознаки кримінальних правопорушень, виявлених під час аудиту, Рахункова палата повідомить Офіс Генерального прокурора.

За даними аудиту, Казначейство та його територіальні органи протягом 2018–2019 років використали 55 млн грн на закупівлі, проведені з недотриманням вимог законодавства про публічні закупівлі. Йдеться, наприклад, про закупівлю товарів без попереднього планування, відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції тощо. Встановлено також випадок допуску до торгів пов’язаних між собою учасників, що є ознакою узгоджених антиконкурентних дій. Про це буде повідомлено Антимонопольний комітет України.
Як засвідчив аудит, у проаналізований період Казначейство сплатило 43 млн грн розробнику (ТОВ «УНІТІ-БАРС») програмного забезпечення АС «Є-Казна» та «Програмно-технічного комплексу «Клієнт казначейства-Казначейство» за супроводження і технічну підтримку цих систем. Слід зазначити, що при передачі виключних авторських прав Казначейству на програмне забезпечення розробник зберіг за собою право на його переробку, оновлення, адаптацію та внесення інших аналогічних змін. Як наслідок, 43 млн грн сплачені на підставі прямих договорів, без проведення конкурентних процедур.

Вищий орган аудиту рекомендує перевірити обґрунтованість застосування ТОВ «УНІТІ-БАРС» пільг з ПДВ під час надання послуг Казначейству.

Окрім того, у цей період Казначейство використовувало програмне забезпечення «Парус-Бюджет» як централізовану систему бухгалтерського обліку та нарахування заробітної плати, незважаючи на те, що до його виробника (ТОВ «Корпорація «Парус») застосовано санкції.

Звіт та рішення за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.

Пресслужба Рахункової палати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 62 = 70