Мукачівець Ярослав (ім’я змінено на прохання співрозмовника) дуже неохоче ділиться своїм досвідом участі в одній з найбільших фінансових пірамід в Україні останнього часу – B2B jewelry. Розпочалося все з того, що на день народження йому подарували «подарунковий сертифікат на срібло» за 1000 грн.
Ярослав зацікавився компанією, знайшов їхній сайт, прочитав умови та зареєстрував персональну сторінку. А далі розпочалася виплата дивідендів – 8% у тиждень, або 416% річних. Так Ярослав і втягнувся в схему піраміди. Він вклав у В2В всі свої заощадження, позичив гроші в знайомих, а також взяв доволі солідний для себе кредит у банку, розраховуючи, що дуже швидко все поверне за рахунок надходжень з В2В і заживе щасливим життям.
А що було далі, знають, напевно, всі. Минулого року компанія припинила перераховувати кошти своїм клієнтам, розпочалися хвилювання вкладників, а рік тому СБУ заблокувала діяльність фінансової піраміди. Всього шахраї зуміли обманути близько 600 тисяч українців на суму близько 250 мільйонів доларів.
Віра в людей у можливість надприбутків, отриманих «з повітря» і, як наслідок, участь у фінансових пірамідах – це, напевно, найяскравіший, але далеко не єдиний наслідок тотальної фінансової безграмотності в державі.
За показником фінансової грамотності Україна одна з найгірших країн в Європі, поступаючись майже всім сусідам.
Результати дослідження журналістам із Закарпатських медіа представили в Національному банку України, де проходила зустріч з керівником Департаменту комунікацій НБУ Лесею Войтицькою в рамках престуру, організованого Українським кризовим медіа-центром разом з Естонським Центром східного партнерства.
У 2019 році було проведене глобальне дослідження фінансової грамотності громадян різних країн. З максимально можливого 21 пункту Україна набрала лише 11,6 (як і Польща, до слова). Для порівняння – в Угорщини – 12,4 пункту, в Чехії – 12,6, Литви – 13,5, Латвії – 13,6. Лідерами за цим показником є Франція (14,9), Фінляндія (14,8) Канада та Норвегія (по 14,6).
Якщо ж взяти дані в розрізі регіонів України, то й тут Західна Україна поступається іншим частинам держави з балом 11,1. Нижче лише південні області (10,8).
Цікаво, що згідно з дослідженнями, найменший рівень фінансової грамотності у молоді 18-24 років. З одного боку це можна й зрозуміти – адже молодь, яка ще не заробляє власні гроші, менше орієнтується у фінансових стосунках, але з іншого – це означає, що більшість українських шкіл та університетів не дають знань з цього предмету, тому в доросле життя випускники навчальних закладів вступають, не будучи готовими до економічних взаємостосунків. Розуміють це й їхні батьки, тому 70% з них заявляють, що хотіли б, аби їхні діти вивчали фінансову грамотність у школах.
Насправді Міносвіти розробило курс фінансової грамотності для учнів 10 та 11 класу і, за бажанням, школи спокійно могли б їх викладати, але на практиці цей курс вводять в основному приватні навчальні заклади. Скажімо в Ужгороді такий предмет викладається лише в одній муніципальній школі.
Якщо почитати поради з фінансової грамотності в інтернеті, то все виглядає доволі просто: витрачайте менше, ніж заробляєте, контролюйте свій бюджет, творіть резервний фонд, опирайтеся спокусам, купуйте практичні речі і так далі. Здавалося б – зовсім прості рекомендації, однак на практиці їх вдається застосувати далеко не кожному.
В зв’язку з такою ситуацією Національний банк України прийняв рішення зробити власний внесок у розвиток фінансової грамотності, поставивши перед собою місію – формування нової фінансової культури українців.
Фахівці НБУ насамперед розробили Національну стратегію з фінансової грамотності до 2025 року, а банк підписав меморандум про взаєморозуміння та співпрацю у сфері фінансової грамотності з міністерствами освіти і науки, молоді і спорту, соціальної політики, економіки, інфраструктури, цифрової трансформації України, Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Основні зусилля в Дорожній карті реалізації Національної стратегії кинуті на роботу в регіонах. При цьому працюють зі всіма основними цільовими аудиторіями: школярами і студентами, молоддю, дорослими людьми та пенсіонерами.
Спектр завдань Нацбанк поклав перед собою доволі широкий. Зокрема, представники НБУ входять до міжнародних робочих груп з фінансової грамотності, створюють освітні серіали з фінансової грамотності для порталу «Дія: Цифрова освіта».
Спільно з Міносвіти Банк розробляє навчальні матеріали з фінансової грамотності для школярів, а також проводить змагання і конкурси для школярів та студентів з фінансової грамотності. Крім того, проводяться освітні кампанії «Всесвітній тиждень грошей» та «Всесвітній день заощаджень».
Звичайно ж, робота ведеться і в онлайн-просторі. Так, до запуску готується сайт із фінансової грамотності для населення і чат-бот до нього, а також окремий сайт із фінансової грамотності з навчальними матеріаламидля закладів освіти. За планом, вони почнуть працювати вже в жовтні. Звичайно ж, робота ведеться і в соціальних мережах.
Цьогоріч, в рамках заходів, присвячених покращенню фінансової грамотності Нацбанк проводить цілий комплекс заходів до 25-річчя гривні в рамках святкування 30-річчя незалежності України. Зокрема, з липня до вересням триває інформаційна кампанія із безпеки готівкових розрахунків/захист від підробок. 2 вересня на Контрактовій площі розпочинається виставка про гривню, яка триватиме місяць. 2 вересня в усіх школах України повинен відбутися урок на тему гривні і, нарешті, протягом жовтня-грудня пройде інформаційна кампанія на тему cashless – безготівкове суспільство.
А в кінці року буде оприлюднена Національна стратегія фінансової грамотності до 2025 року, і тоді всі зможуть дізнатися, які заходи запланував НБУ в наступні роки, щоб підвищити фінансову грамотність населення.
