Економіка

Національна академія аграрних наук з порушеннями використала 1,6 млрд грн – Рахункова палата

Національна академія аграрних наук (НААН) та наукові установи в її віданні з порушеннями освоїли майже 1,6 млрд грн з 2,4 млрд грн, використаних у 2018-2019 роках.

Про це свідчать результати аудиту ефективності використання Національною академією аграрних наук України коштів держбюджету та управління об’єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету. Відповідальний за його проведення – член Рахункової палати Віктор Богун.

Протягом 2018–2019 роках НААН використала майже 2,4 млрд грн з державного бюджету (за загальним фондом – 775 млн грн, за спеціальним – 1,6 млрд грн). Ці кошти були спрямовані на чотири бюджетні програми – у сфері наукової та організаційної діяльності президії НААН; досліджень та наукових розробок; підтримки науково-дослідницьких господарств, а також збереження природно-заповідного фонду в біосферному заповіднику «Асканія-Нова».

Аудитори встановили факти витрачання бюджетних коштів з ознаками нецільового використання 589 млн грн, з порушенням чинного законодавства використано близько 15 млн грн, 52 млн грн – з порушенням законодавства при проведенні закупівель, а неефективне управління коштами коштувало держбюджету майже 1 млн гривень.

Окрім того, непродуктивне використання бюджетних коштів Рахункова палата оцінює в 3 млн грн, а нерезультативне та неекономне – по 4 млн гривень.

При плануванні видатків держбюджету були порушення законодавства на 787 млн грн, а в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності неправильно та несвоєчасно відобразили операції на 102 млн гривень.

Державний бюджет також втратив близько 9 млн грн надходжень внаслідок неналежної претензійно-позовної діяльності.

Як зазначається у звіті, НААН запровадила процедуру внесення благодійних внесків підприємствами, що входять у її відання. За два роки загальний обсяг внесків склав майже мільйон гривень у вигляді матеріальних цінностей, безоплатних ремонтно-відновлювальних робіт в адміністративній будівлі НААН та коштів.

Такі дії можуть містити ознаки зловживання службовим становищем посадовими особами НААН. Рахункова палата рекомендує відмовитися від цієї процедури.

Разом з тим вищий орган аудиту пропонує удосконалити фінансування наукових установ – виділити окрему бюджетну програму та формувати її за рахунок надходження до спеціального фонду частини прибутку (до 50%) державних підприємств НААН.

Результати аудиту свідчать, що наукові установи Академії, які відповідно до статутів є державними, бюджетними і неприбутковими, в основному займаються господарською діяльністю, виробляючи та продаючи сільськогосподарські (с/г) культури.

Так, більшість коштів (64% – 926 млн грн) за надані послуги бюджетні установи отримали та перерахували до спеціального фонду держбюджету завдяки своїй господарській діяльності, зокрема, вирощуванню с/г продукції, наданню в оренду майна або його реалізації.

При цьому основна, наукова, діяльність забезпечила менше третини (29%) від 1,5 млрд грн надходжень.

Аудитори дійшли висновку: результати наукової діяльності установ НААН не користувалися попитом серед агропромислових підприємств, що негативно впливало на формування спеціального фонду держбюджету для фінансування цих установ. Так, кількість договорів про використання об’єктів права інтелектуальної власності за останні 10 років скоротилися більш як утричі. Водночас за останні 5 років половина наукових установ (а саме 42 установи) таких угод взагалі не укладала.

Рівень комерціалізації завершених наукових розробок та їх впровадження є досить низьким, що не сприяє інноваційному розвитку агропромислового комплексу.

Звіт та Рішення за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

21 − 15 =