Надання лише податкових пільг для підприємств літакобудування недостатньо для стабільного розвитку цієї галузі – Рахункова палата

Опубліковано:

Підприємства літакобудування у 2017–2018 роках отримали податкові пільги на загальну суму 2,3 млрд грн, але це суттєво не вплинуло на розвиток літакобудівної промисловості в цілому. Звіт про результати аналізу ефективності застосування суб’єктами господарювання податкових пільг та їх вплив на розвиток літакобудування затверджений на засіданні Рахункової палати. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Цезар Огонь.

Україна за науково-технічним потенціалом входить до сімки авіаційних держав світу та має достатній потенціал для збільшення номенклатури та обсягів розроблення і виробництва авіаційної техніки. А це – додаткові надходження доходів держави у вигляді податків і зборів, створення нових висококваліфікованих робочих місць.

Водночас більшість державних авіаційних підприємств не мають необхідної кількості обігових коштів, а понад 70 відсотків основних фондів зношені. Протягом 2005–2014 років не випущено жодного літака нового типу, з 2016 року – жодного серійного літака. Підприємства збільшують витрати на імпортозаміщення, адаптацію до європейських стандартів, а відсутність серійного продукту не дає доходів.

Державна підтримка літакобудівної промисловості через надання податкових пільг певним чином змінила ситуацію. Поступово збільшуються обсяги розроблення та освоєння, створюється рентабельне та високотехнологічне виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів. Податковими пільгами з податку на прибуток, ПДВ, ввізного мита у 2017 році скористалися 19 суб’єктів літакобудування, а у 2018 – 25. Вивільнені від оподаткування кошти спрямовано на придбання більш сучасного обладнання, модернізацію виробничих приміщень. Це дозволяє скоротити витрати на виробництво, збільшити обсяг реалізації авіаційної техніки та авіаційних двигунів і, як наслідок, відновити авіаційну промисловість.

У 2018 році порівняно з 2017 роком 19 суб’єктів літакобудування збільшили на 32 відс. (з 7,8 до 10,3 млрд гривень) обсяг розробки, виробництва, ремонту, переобладнання, модифікації та технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів.

Водночас, переконані в Рахунковій палаті, для відновлення стабільного розвитку літакобудування недостатньо лише одного механізму надання пільг. Має бути збережено державне замовлення, зовнішньоекономічні преференції та інші види державної підтримки. Необхідно впроваджувати серійне виробництво літаків, здійснювати розробку (виробництво) конкурентоспроможної авіаційної техніки, створювати ефективну систему її продажу.

Аудитори відзначають, що 67 відс. (28 із 42) суб’єктів літакобудування є учасниками Державного концерну «Укроборонпром». Більшість з них перераховують «Укроборонпрому» внески, розмір яких визначається відповідними наказами генерального директора Концерну (15–18 відс. чистого прибутку).

При цьому експорт власної продукції підприємства літакобудування, не маючи ліцензій на провадження зовнішньоекономічної діяльності, здійснюють через комісіонерів – підприємств-учасників ДК «Укроборонпром» і, відповідно, сплачують комісійну плату в розмірі 0,5–17 відсотків.

У Рахунковій палаті переконані, що відсутність нормативно-правових актів щодо механізму визначення розмірів внесків, які сплачуються учасниками на рахунок Концерну, та комісійної плати, а також відшкодування витрат при експорті власної продукції, не сприяє прозорому розрахунку розмірів таких внесків і комісійної плати для всіх державних підприємств – суб’єктів літакобудування.

Аудитори також встановили, що Мінекономрозвитку не забезпечено внесення змін до переліку суб’єктів літакобудування, до яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, а також контролю за їх відповідністю. Крім того, виявлено, що чотири підприємства літакобудування не мають дозвільних документів (ліцензій та сертифікатів), 18 – мають один із таких документів, 8 з яких скористалися податковими пільгами з податку на прибуток та ПДВ на загальну суму 38,5 млн гривень. А це – ризики застосування податкових пільг суб’єктами, які не відповідають вимогам Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості».

Крім того, Державна фіскальна служба України не забезпечила належного виконання повноважень її територіальними органами в частині контролю за повнотою обліку та правильністю визначення підприємствами літакобудування застосованих податкових пільг з податку на прибуток і ПДВ, цільовим використанням вивільнених від оподаткування коштів, за ввезенням суб’єктами літакобудування на митну територію України товарів із звільненням від сплати ввізного мита та ПДВ. Територіальні органи ДФС за результатами документальних перевірок у 2017–2018 роках не виявили порушень законності суб’єктами літакобудування при застосуванні податкових пільг з податку на прибуток та ПДВ. Документальні перевірки дотримання такими суб’єктами вимог законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, а також контрольно-перевірочні заходи щодо цільового використання вивільнених коштів не здійснювались.

При цьому аудитори встановили 183 факти порушення територіальними органами ДФС терміну проведення камеральних перевірок своєчасності подання суб’єктами літакобудування звітів про суми податкових пільг. Кожна п’ята перевірка проведена тільки під час здійснення Рахунковою палатою аудиту в ДФС.

Аналіз використання окремими суб’єктами літакобудування вивільнених від оподаткування коштів засвідчив наявність ризиків порушення напрямів їх цільового використання. Звіт про проведення аудиту буде оприлюднений на офіційному сайті Рахункової палати.

Прес-служба Рахункової палати

Про Захід