Регіональні Новини Соціум

Міжнародні проєкти на 900 тисяч євро: як УжНУ вдалося увійти до 12-тки університетів із найкращими фінансовими показниками

Нині для того, аби університет вважався провідним, вже недостатньо просто навчати студентів за роками відпрацьованою програмою. Одним із найкращих показників розвитку навчального закладу є його участь у міжнародних програмах і проєктах. Саме вони дають змогу оновлювати інфраструктуру університету, обмінюватися науковим досвідом, залучати студентів до цікавих програм обміну та волонтерства, допомагати громаді. УжНУ в цьому плані має успішний досвід, який можна підтвердити цифрами. Завдяки п’яти проєктам, які зараз реалізовує університет, вдалося залучити близько 900 тисяч євро. Це – один із показників, завдяки якому УжНУ вдалося увійти до переліку 12-ти українських університетів із найкращими показниками державного фінансування у 2020 році.

Проректор УжНУ з науково-педагогічної роботи, доктор політичних наук, доцент Мирослава Лендьел вважає міжнародну співпрацю дуже перспективною для подальшого розвитку університету. Вона розповідає, що грантові проєкти – це прекрасна можливість створити чи вдосконалити інфраструктуру університету, використовуючи потенціал міжнародних проєктів та залучивши додаткові кошти.

«Важливо, що це не кошти з державного бюджету і не кошти, які ми отримуємо від оплати студентів, які навчаються за контрактом, – зауважує пані проректорка. – Завдяки п’яти проєктам, які ми зараз реалізовуємо, вдалося залучити на рахунок університету близько 900 тисяч євро, що дає додаткову можливість розбудувати нашу інфраструктуру. Ми реалізовуємо нині цікаві енергетичні проєкти. За одним із них на біологічному факультеті встановлять інноваційну систему освітлення, яка реагуватиме на тепло. Також на покрівлі нашого спортивного комплексу, де діє басейн і працює факультет здоров’я та фізичного виховання, будуть встановлені сонячні батареї. Нагрівання води в басейні і створення електроенергії для освітлення комплексу будуть генеруватися з допомогою сонячної енергії. Це, по-перше, буде суттєво економити кошти університету, по-друге, сприятливо відобразиться на сталому використанні технологій».

За словами Мирослави Лендьел, міжнародна співпраця також приваблює до університету студентів, адже будь-яка молода людина нині хоче подорожувати, знайомитися з новими культурами та людьми. Тож коли навчальний заклад може запропонувати студентові стажуватися або навчатися протягом семестру за кордоном, це є безперечною перевагою.

«УжНУ має такі можливості і активно їх використовує. Звичайно, це приваблює абітурієнтів, вони починають замислюватися над тим, чи варто їм їхати на навчання за кордон, чи краще вступити до українського університету, який створює можливості для навчання та стажування за кордоном», – веде далі Мирослава Олександрівна.

Звісно, кожний успішний приклад міжнародної співпраці додає УжНУ плюсів і в очах іноземних партнерів. Всі показники співпраці: залучення коштів, обмін студентами тощо складають так званий індекс інтернаціоналізації, який враховують при складанні міжнародних рейтингів. Цей індекс можна вважати індексом довіри до університету. А з цього року показники рейтингу почали впливати і на державне фінансування вищих навчальних закладів в Україні.

«Справді, цьогоріч уперше Міністерство освіти  і науки використало міжнародні рейтинги і показник залучення міжнародних інвестицій для визначення рівня державного фінансування. За цим показником УжНУ входить у 12-тку найбільш потужних українських університетів, – розповідає Мирослава Лендьел. – Серед університетів Східної Європи та Центральної Азії ми поділяємо 231-240 позицію (11-е місце з 20-и українських вишів), яким вдалося увійти до рейтингу QS World University Rankings: EECA».

Для того, аби активно брати участь у міжнародних програмах і проєктах, в УжНУ створили відділ міжнародних зв’язків. Керівниця відділу Оксана Свєженцева розповіла «Про Заходу», що УжНУ має дуже багато міжнародних партнерів та близько сотні підписаних міжнародних угод. У відділі працюють п’ятеро осіб, котрі займаються організацією прийому міжнародних делегацій, програмою академічної мобільності студентів «Еразмус+», програмами подвійних дипломів, міжнародними відрядженнями, листуванням та багатьма іншими видами міжнародної співпраці. Та серед іншого саме на цей відділ покладена важлива функція пошуку та організаційно-технічного супроводу міжнародних проєктів.  

«У 2014 році, коли для нас суттєво розширилися можливості участі у європейських грантових програмах, ми починали з того, що виступали лише партнерами, поступово набираючись досвіду у написанні проєктів, – розповідає Оксана Свєженцева. – Лише згодом ми стали формувати університетські міжнародні консорціуми, самостійно підбираючи грантові пропозиції для реалізації актуальних завдань і виступати лідерами-аплікантами. Підготувати заявку на отримання гранту – дуже непросто, бо кожна програма має свої пріоритети, вимоги та інструкції, помилки в яких можуть звести усю роботу нанівець.

Наразі УжНУ бере участь у п’яти проєктах транскордонного співробітництва у рамках програм HUSKROUA (Угорщина, Словаччини, Румунія, Україна) та UA-RO (Україна, Румунія). На початку цього року ми підготували і подали нові заявки на сім транскордонних проектів, п’ять заявок на  «Еразмус+ КА2» і дві проектні заявки на Норвезький фінансовий механізм, тож улітку чекатимемо гарних новин», – сподівається керівниця відділу міжнародних зв’язків УжНУ.

В університеті вірять: кожен такий успішно реалізований проєкт є важливим кроком уперед, який працює на позитивний імідж навчального закладу. Але важливою міжнародна співпраця УжНУ є не лише для власне університету, а і для всієї громади. Наприклад, у рамках енергетичних проєктів на базі  інженерно-технічного факультету будуть готувати фахівців, що спеціалізуватимуться на енергоаудиті та енергоменеджементі. Спершу студенти набиратимуться досвіду в Румунії, а потім будуть навчати в громадах, як провести енергоаудит та розробити план заходів з енергоощадності. Такі фахівці будуть корисними для усіх ОТГ, тобто проєкт матиме довготривалий ефект, зрештою вийде за рамки університету і стане корисним громаді. Саме в таких прикладних сферах наука може бути корисною для усіх, що і є зрештою основним завданням міжнародної співпраці.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід» 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 35 = 44