Міністерство юстиції України у 2019–2021 роках загалом забезпечило ефективне управління діяльністю шести (до 2021 року – семи) науково-дослідних установ судових експертиз (НДУСЕ), які підпорядковуються йому і користуються об’єктами нерухомості й обладнанням, придбаним за бюджетні кошти.
Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності управління науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, що має фінансові наслідки для державного бюджету. Відповідальний за проведення контрольного заходу – член Рахункової палати Андрій Дідик.
Водночас з окремих питань управління цими установами виявлені недоліки.
Аудит виявив, що Мін’юст подавав до Єдиного реєстру об’єктів державної власності неточну інформацію про об’єкти державної власності трьох НДУСЕ: Харківського (щодо будівлі та земельної ділянки), Одеського (щодо будівлі та частини квартири) і Донецького (щодо нежитлових приміщень і двох земельних ділянок). Крім того, Мін’юст не забезпечив реєстрації речових прав на окремі нерухомі об’єкти державної власності, а саме земельну ділянку площею близько третини гектара, що перебуває в постійному користуванні Харківського інституту, та частину квартири площею 27,4 кв. м, придбану Одеським інститутом. Щодо останньої також немає оригіналу договору купівлі-продажу та не проведена переоцінка вартості (облікова залишкова вартість становить лише 4 тис. гривень). Відповідно, є ризики втрати цих об’єктів із державної власності.
Залишається невирішеним питання повернення зі сфери управління Мін’юсту до господарського відання одного з комунальних підприємств міста Києва нежитлових приміщень загальною площею понад 4,1 тис. кв. м, в яких розміщується Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.
Визначена в бюджетних запитах Мін’юсту потреба в коштах загального фонду для здійснення видатків на проведення судової експертизи й розробки методики проведення судових експертиз задовольнялася переважно у повному обсязі, проте окремі показники бюджетних запитів і паспортів бюджетної програми у 2019–2021 роках були недостатньо обґрунтовані. Аудитори Рахункової палати встановили суттєві відмінності між даними бюджетних запитів та паспортів бюджетних програм, а також неодноразове коригування паспортів програм як за результативними показниками, так і напрямами використання коштів.
Результати аудиту засвідчили непоодинокі випадки коригування календарних планів науково-дослідних робіт (НДР) та доопрацювання наукових розробок, що призводить до додаткових затрат праці науковців, зростання витрат і, відповідно, до неекономного витрачання коштів державного бюджету.
Аудит засвідчив, що визначена Кабміном вартість однієї години експертиз і досліджень, що призначаються органами досудового розслідування, прокуратури та суду, не відповідає реальним витратам НДУСЕ на їх проведення, вартість наданих послуг не компенсує затрат, а оновлення матеріально-технічної бази здійснюється коштом спеціального фонду. Отже, необхідно врегулювати нормативну вартість однієї експертогодини.
Спеціалісти Рахункової палати зазначають, що Мін’юст у цілому забезпечив функціонування системи внутрішнього контролю, проте невчасно ухвалював управлінські рішення про призначення відповідального з внутрішнього контролю та затвердження відповідної інструкції. Крім цього, під час проведення Міністерством у 2019−2021 роках перевірок окремих НДУСЕ було виявлене неналежне функціонування у них системи внутрішнього контролю.
Рішення та Звіт оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
Пресслужба Рахункової палати
