Здоров'я Регіональні Новини

Ліки від заїкання. Вчені їх винайшли та тестують на людях

Останні дослідження пов’язують розлад із певними генами та змінами в роботі мозку, що дає надію на нові, ефективніші методи лікування.

Джеральд Магвайр заїкався з дитинства, але, розмовляючи з ним, ви ніколи цього не помітите.

Лише уважно прислухаючись, можна помітити в нього невеличке спотикання у багатоскладових словах, як-от “статистично” або “фармацевтичний”.

Протягом останніх 25 років Магвайр – психіатр з Каліфорнійського університету в Ріверсайді – лікує свій розлад антипсихотичними препаратами, які офіційно для цього не затверджені.
Друзів по нещастю у Магвайра чимало – заїкаються понад 70 мільйонів людей у всьому світі, серед них близько трьох мільйонів американців.

У них виникають труднощі з початком мовлення і регуляцією пауз в ньому, що призводить до зупинок та повторення. На розлад страждають приблизно 5% дітей, більшість з яких переростають його, і 1% дорослих.

Серед них – кандидат у президенти США Джо Байден, актор Джеймс Ерл Джонс та акторка Емілі Блант.

Хоча вони, як і багато інших людей, наприклад, Магвайр, досягли успіху в кар’єрі, заїкання підвищує соціальну тривожність та часто стає приводом для глузування чи дискримінації з боку інших.
Магвайр лікує від заїкання і досліджує нові методи терапії вже кілька десятиліть. Він щодня отримує електронні листи від людей, які хочуть спробувати ліки, долучитися до випробувань або навіть подарувати після смерті свій мозок університету, в якому він працює.

Наразі вчений приступає до клінічного випробування нового препарату, екопіпаму, який допоміг налагодити мовлення та покращив якість життя учасникам невеликого пілотного дослідження у 2019 році.

Тим часом інші науковці намагаються з’ясувати причини заїкання, що також може допомогти у терапії розладу. У минулому заїкання помилково пояснювали дефектами мовленнєвого апарату, а також тривогою, травмами або навіть поганим вихованням. Дехто так вважає і досі.

Проте, як зазначає Дж. Скотт Ярусс, дослідник патологій мовлення з Університету штату Мічиган, вчені давно підозрюють, що в основі заїкання лежать неврологічні проблеми.

Перші дані, які підтвердили цю здогадку, з’явилися в 1991 році. Дослідники помітили зміни кровотоку в мозку людей, які заїкаються. Останні два десятиліття активних досліджень показали, що причина заїкання – лише в мозку.

“Ми стоїмо на порозі величезного відкриття в цій галузі”, – впевнений Ярусс.
Однак питань залишається ще чимало. Нейробіологи бачать деякі відмінності в мозку людей, які заїкаються, але поки що вони не впевнені, чи є ці відмінності причиною або наслідком розладу.
Генетики виявляють варіації певних генів, які роблять людину більш схильною до заїкання, але самі гени є доволі загадковими. Їхній зв’язок з анатомією мозку до останнього часу був геть не очевидним.

Свій метод лікування Магвайр базує на дофаміні, хімічній речовині в мозку, яка допомагає регулювати емоції та рухи (очевидно, що для розбірливого мовлення потрібні точні рухи м’язів).

Уповільнений зв’язок
На стандартних МРТ-сканах мозку людини, яка заїкається, рентгенолог не помітить нічого незвичного. Тонкі відмінності можна виявити тільки за допомогою спеціальних технологій, які показують глибинні структури та активність мозку під час мовлення.

Проблема не обмежується однією ділянкою мозку. Радше йдеться про зв’язки між різними ділянками, вважає дослідниця патології мовлення і нейробіологиня Су-Ен Чанг із Мічиганського університету в Ен-Арборі.

Наприклад, у лівій півкулі мозку таких людей часто виявляють дещо слабший зв’язок між зонами, що відповідають за слух, і рухами, які породжують мовлення.

Чанг також бачить структурні відмінності у мозолистому тілі, великому пучку нервових волокон, що зв’язують ліву та праву півкулі мозку.

З цього слідує, що заїкання може бути наслідком незначних затримок у комунікації між ділянками мозку. Як припускає Чанг, ці затримки насамперед помітні у мовленні, тому що воно потребує блискавичної координації.

Втім, дослідницю цікавить, чому майже 80% дітей, які заїкаються, з віком долають цей розлад, тоді як решта 20% продовжують заїкатися у дорослому віці. Заїкання, як правило, виявляється, коли діти починають складати слова в перші прості речення приблизно у віці двох років.
Чанг вивчає дітей до чотирьох років, починаючи якомога раніше і шукаючи зміни в моделях сканів мозку.

Утримати малюка в гігантській, пульсуючій машині для МРТ – дуже непросто.
Дослідники прикрасили всі лячні частини апарату кумедними картинками. “Сканер виглядає як підводний корабель”, – зазначає Чанг.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 + 3 =