Закарпаття є багатим на старовинні замки та палаци. Про їхню історію, власників та архітектуру ми знаємо чимало, а от чи задумувалися ви колись над тим, як у них обігрівали приміщення? Цю дуже актуальну з огляду на період року тему підняв кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та культурології факультету історії та міжнародних відносин УжНУ Ігор Прохненко, котрий провів у книгарні «Є» в Ужгороді лекцію «Краса, яка зігріває». Мовилося на ній про кахельні печі – річ практичну і дуже красиву. То в якому ж замку Закарпаття знайшли найбільше кахель – дізнавався «Про Захід».
Кахлі – це різновид кераміки, який використовується, серед іншого, для облицьовування печей. Вони здатні накопичувати тепло й поступово віддавати його, нагріваючи повітря в приміщенні. Для того, аби збільшити площу нагрівання й міцно з’єднувати між собою кахлі, їх здавна робили з боковими стінками, тобто у вигляді коробки, не закритої з одного боку (такий вигляд зветься румпою). Історія кахель є дуже давньою, однак широко використовувати кахельні печі почали в XV-XVII столітті. Саме цим періодом найчастіше датуються й кахлі, знайдені під час розкопок у закарпатських замках.
Ігор Прохненко зауважує, що наша колекція кахель є однією з найстаріших (якщо не найстарішою) і найбагатших в Україні. Однак ми програємо колекціям наших сусідів зі Словаччини та Угорщини, звідки часто й позичали моду, сюжети і навіть кліше. Часто серед знахідок були копії угорських і словацьких кахлів. Фахівці припускають, що володарі наших замків і палаців приїздили в гості до своїх сусідів і замовляли після того виготовити такі ж кахлі, які побачили в гостях. Тому наші археологи тісно співпрацюють зі словацькими та угорськими колегами, адже у нас часто знаходять в уламках те, що вони мають у цілісному вигляді, і навпаки. Однак трапляються серед знахідок у наших замках і такі кахлі, яких немає більше ніде. Отже, давайте покажемо кілька найцікавіших знахідок із різних замків Закарпаття.
Ужгородський замок
В ужгородському замку під час археологічних досліджень знаходили небагато зразків старовинних кахель – такою вже є доля замків, якими активно користувалися і проводили реконструкції відповідно до змін історичних епох. Можливо, цікаві знахідки ще чекають археологів у майбутньому, адже територія замку не є ретельно дослідженою. Натомість там, де копають активно – на території замкової церкви – траплялися цікаві знахідки. Так, серед іншого, був знайдений чудовий зразок кахлів XVI століття зі зображенням жінки. Хто вона – невідомо, однак цей зразок цікавий тим, що не є копією, а був виготовлений, ймовірно, для цього замку, тож зображує, можливо, реальну історичну особу.
Ще одна цікава кахля з ужгородського замку (точніше, уламок кахлі) зображує герб його колишніх власників – графів Другетів. Вона була дуже гарна, поліхромна, з частково нанесеною датою, що дозволяє датувати її XVIІ століттям. Такі кахлі зберігаються в колекціях наших країн-сусідів – звідти й можемо знати, який вигляд мала ця кахля у цілісному виді.
Невицький замок
Цей замок завдяки великій роботі Олександра Дзембаса є одним із найкраще розкопаних і досліджених замків Закарпаття. Під час археологічних досліджень на його території було знайдено дуже багато уламків кахель, однак не знайшли жодної печі чи місця, де вона могла стояти.
Один із найгарніших і найцікавіших уламків зображує голову жінки в яскравому вбранні. Цей поліхромний уламок, який нині зберігається у фондах Закарпатського краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, вказує на те, що печі в Невицькому замку були викладені з кахлів високої мистецької якості. Археологи сподіваються знайти під час подальших досліджень інші уламки, які допоможуть зрозуміти, як виглядали ці кахлі в цілісному виді.
Іншу піч Невицького замку прикрашали кахлі, оздоблені птахом із короною на голові. Археологи знайшли кілька таких уламків, однак цілісного вигляду з цього «пазлу» скласти поки не змогли.
Середнянський замок
Цей замок під час археологічних досліджень також був багатим на знахідки. Зокрема вдалося знайти цікаву кутову кахлю зі зображенням чоловіка в старовинному одязі з прикрасами.
Надзвичайно цікавими є й коронкоподібні кахлі, якими оздоблювали вершечки печей. Цікаві вони тому, що зображують дати, які історики не можуть вичитати. Одна кахля зображує щось схоже на «14??», хоча Ігор Прохненко та його угорські колеги переконані, що вона не є аж такою старою – має всі ознаки XVIІ століття.
Інша кахля зображує рік «163?». Ігор Прохненко припускає, що виготовляти ці кахлі могли люди, необізнані з цифрами. Або таємниця цих дат ще розкриється фахівцями в майбутньому.
Мукачівський замок
Цей замок є наразі найбіднішим на знахідки кахлів. Причина та ж, що і в Ужгороді: його активно використовували, перебудовували, чистили. Можливо, майбутні розкопки й змінять ситуацію, однак станом на зараз показати зразки старовинних кахель з цього замку археологи не можуть.
Чинадієвський палац
Іноді археологи копають і знаходять більше, ніж можуть опрацювати. Це стосується і палацу в Чинадієві, де були знайдені цікаві зразки кахлів, однак показати їх наразі археологи не можуть, оскільки колекція не є опублікованою.
Хустський замок
На старих схемах і планах хустського замку зображено багато кахельних печей, однак під час розкопок археологи не знайшли залишків жодної, як не траплялися їм і кахлі, старіші XVIІ-XVIІІ століття.
Королівський замок Нялаб
Саме цей закарпатський замок є наразі рекордсменом з числа знайдених під час розкопок кахлів. Ігор Прохненко зауважує, що в Нялабі вдалося знайти п’ять залишків печей, однак уламків назбиралося з десятків різних печей, які, вочевидь, перекладали кожні 40-50 років. Розташування печей у приміщеннях замку було дуже цікавим: їх ставили не у дальному куті кімнати, а просто біля вхідних дверей. Одна з печей була просто гігантською – купольною, 2,5 метри в діаметрі, спереду обкладена кахлями.
Найбільше (близько 50-ти) під час розкопок археологи знайшли кахлів із зображенням короля, що сидить на троні зі скіпетром, дивно заклавши руку за спину. Ігор Прохненко розповів, що під час розкопок до археологів підійшов хлопчик, котрий розповів, що він теж такі кахлі знаходив, але його дідо, мовляв, усі повикидав. На щастя, зразки з королем не є рідкістю, цей розповсюджений малюнок зустрічається також у замках Словаччини. Вважається, що зображений на цих кахлях цар Соломон.
Релігійні мотиви були, мабуть, найрозповсюдженішими на кахлях (після різноманітних рослинних мотивів). Наприклад, чудово збережена кахля з Нялаба демонструє легенду про св. Юрія (Георгія), котрий нібито заколов змія, що тримав у страху місто. На кахлі можна побачити довговолосого святого, котрий долає змія, а позаду видно фігуру жінки – ймовірно, принцеси, котру мали принести в жертву.
Дуже цікавою є кахля зі зображенням дивної тварини, яку археологи називають «умовним драконом».
Ну, і, звісно, не міг замок обійтися без кахлів із зображенням герба його власника – родини Перені. Ця родина мала дуже химерний герб – голову з крилами і лапками, що тримають корону. Загалом під час розкопок замку знайшли три різні види зображення цього герба. Кахлів знайшли близько 15 штук, однак лише три були в цілісному вигляді, інші – в уламках.
Але деякі кахлі зі замку Нялаб вважаються дійсно унікальними. Йдеться про об’ємні кахлі, які викладалися не впритул одне до одного, як плитки, а стирчали об’ємною частиною вперед і вверх. Ігор Прохненко розповідає, що коли дослідниця кахлів із Румунії Анна-Марія Груя побачила ці зразки, вона була вражена і сказала, що такі кахлі неможливо було зробити в ті часи. Тобто Закарпаття може похвалитися унікальними кахлями, значимість, виготовлення і використання яких ще чекають окремого ретельного дослідження.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
