Дитинство у сиротинці, вічні обіти під час війни, чернецтво у підпіллі: історія 105-річної монахині Чину святого Василія Великого з Мукачева Ольги Ладжун.
Вона народилася у 1919 році у селі Руські Комарівці на Ужгородщині. У 5-річному віці через труднощі мама віддала її до сиротинцю. У притулку дітьми опікувалися монахині-василіянки. Батьками дівчата називали подружжя Августина та Ірини Волошин, які опікувалися притулком.
28 серпня 1944 року жінка склала вічні обіти в Ужгородському монастирі. Потім навчалася, працювала медсестрою під постійними бомбардуваннями у шпиталі міста Сегед, Угорщині. Десятки років вчителювала та була монахинею у підпіллі. Адже радянська влада закрила всі греко-католицькі монастирі і переслідувала всіх, хто там проживав.
До спільного монашого життя вдалося повернутися через багато років, у 1996, до Мукачівського монастиря сестер Василіянок.
У 2008 році сестру Ольгу було переведено на служіння до Хустського монастиря, де колись під час окупації вона знайшла прихисток. Тут вона проживає й сьогодні.
Щодня молиться та долучається до спільного служіння. Радіє квітам і сонячній погоді, бо так може читати молитви без окулярів. Тим, хто її провідує радить бути мудрими і милосердними.
Мукачівська міськрада
