В Ужгороді триває робота з дерусифікації вулиць. На одному із засідань комісії, яка цим займається, було прийнято рішення перейменувати вулицю Івана Крилова на вул. Іштвана Лаудона. На жаль, це прізвище для багатьох ужгородців виявилося незнайомим. Для людей, які цікавляться історією Ужгорода, Іштван Лаудон відомий, як колекціонер екзотичних рослин і засновник дендропарку, залишки якого збереглися на території Ужгородської міської дитячої лікарні.
Зі своїх подорожей натураліст привозив не тільки саджанці дерев для власного саду, а й інші цікаві речі, які стали музейними експонатами. До Міжнародного дня музею, який традиційно відзначають 18 травня, пропонуємо вам дізнатися про внесок Іштвана Лаудона у музейну справу на Закарпатті.
Найбільш цінними й оригінальними є речі, зокрема муміфікована кисть руки, привезені Лаудоном із наукового відрядження в Єгипет. Поїздка розпочалася 25 листопада 1895 року і тривала 3 місяці. Повернувшись до рідного міста, Іштван Лаудон декілька разів демонстрував артефакти для публіки. Перше таке читання лекції відбулося 26 квітня 1896 року о 16 годині в приміщенні гімназії. Вхід на захід був платним і коштував 1 крону. Кошти збирали для фінансування учнів гімназії, які будуть брати участь у гімнастичних змаганнях на честь святкування тисячоліття Угорщини. Пізніше предмети з Єгипту потрапили до історичного музею гімназії, а нині зберігаються в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького. Минулого року відвідувачі музею мали можливість побачити руку мумії під час святкування «Ночі в Ужгородського замку».
Ботанікою Іштван Лаудон цікавився ще з молодих років, хоч і не мав відповідної освіти, адже по закінченні університету отримав диплом вчителя грецької та латинської мов. До наших днів збереглося більше 140 гербарних аркушів із рослинами, зібраними Іштваном Лаудоном. Це дуже цінний матеріал, який дає нам можливість дізнатися не тільки про флору, а й про місця, якими він подорожував. Більша частина зразків зберігається в Гербарії біологічного факультету УжНУ, а 23 гербарні аркуші – у фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. Завдяки цим експонатам можемо довідатися про те, що в серпні 1885 року Іштван Лаудон побував на острові Істрія, в регіоні Трієст, відвідав Південний Тіроль та Карінтію. Саме звідси він привіз гербарій таких рослин як лавр благородний, щириця звичайна, щириця відігнута, різні види лутичі, курай содовий, валеріана кельтська, тощо. Один гербарний аркуш зі зразками билинця комарникового з Румунії зібраний у липні 1884 року.
Майже все життя Іштван Лаудон працював викладачем в Ужгородській гімназії. Тут, окрім викладацької роботи, він дбав ще й про наповнення експонатами природничого музею, який мав багату колекцію мінералів і тварин. Знаходився на першому поверсі будівлі гімназії (зараз хімічний факультет УжНУ). У 1905 році природознавця зацікавив твір «Досвід і пригоди молодого юнака з комітату Тольна на острові Ява». Автором твору був Оскар Канітцер – молодий угорець, який служив у голландській армії. Іштван Лаудон почав листуватися з ним. Один із листів, у якому Оскар Канітцер детально описав дику природу острову Ява, він опублікував на сторінках газети ««Ung» (1908). Під час переписки Іштван Лаудон звернувся до юнака з проханням зібрати тварин для гімназійного музею. Оскар Канітцер радо відгукнувся на його прохання і невдовзі надіслав збірку. Так, у газеті «Ung» від 2 лютого 1908 року поміщена замітка про те, що за сприяння Іштвана Лаудона природничий музей збагатився дуже цінною збіркою тропічних тварин. Багатий вантаж нещодавно прибув до Ужгорода. У збірці були дві гігантські гадюки, кілька отруйних і неотруйних змій, ящірки-гекони, багато різнокольорових метеликів і комах, дуже цінні велетенські скорпіони (набагато більші за італійські), літаюча жаба, паличкоподібна сарана, один жук і коник, ціле гніздо ластівки-салангана (насправді саланган – птах із родини Серпокрильцеві, прим. авт.) й інші рідкісні тварини.
Ця колекція була зібрана на острові Борнео. Оскар Канітцер обіцяв прислати ще колекцію з острова Ява. Іштван Лаудон разом із завідувачем музею Дюлою Поганьом препарували й описали експонати. Після цього вони вже стали доступними для відвідувачів. В кінці грудня 1911 року кореспондент газети «Ung» Олойош Пош відвідав історичний музей, а через місяць – природничий музей гімназії. Свої враження детально описав на сторінках «Ung». Про природничий музей він пише в номері від 4 лютого 1912 року. Тут згадує і про тварин, привезених Іштваном Лаудоном із Єгипту, красивих метеликів, земноводних, плазунів та інших тварин із островів Ява та Борнео. Таким скарбам міг би позаздрити будь-який музей.
У Зоологічному музеї зберігається колекція жуків, яка за словами працівників музею, також належала Іштвану Лаудону. Тут є й знахідки з Борнео, експонується літаюча жаба з Яви (можливо, її колись надіслав Оскар Канітцер). На завершення, хочемо згадати і про унікальну колекцію рогів різноманітних тварин, яку зібрав Іштван Лаудон. Тут є роги антилопи куду, козла східно-карпатського, сайгака, оленя благородного, північного оленя та інших ссавців. Побачити їх можна у Зоологічному музеї УжНУ.
Цьогоріч виповнюється 160 років від народження Іштвана Лаудона, тож названа на честь нього вулиця була би чудовим вшануванням пам’яті видатного ужгородця.
Руслана Джахман, старший науковий співробітник Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького
