Останні новини Політика Регіональні Новини

«Європейська Солідарність» Закарпаття озвучила найбільші проблеми області та шляхи їхнього вирішення

У вівторок, 13 жовтня, в Ужгороді відбулася прес-конференція «Закарпаття: першочергові завдання для нових місцевих рад». Участь у ній взяли кандидати в депутати місцевих рад від партії «Європейська Солідарність».

«Тут зібралися однодумці – люди, для яких європейська та євроатлантична інтеграція України є безальтернативною», – сказала лідерка «ЄС» Закарпаття, народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе перед початком виступів решти учасників, які представили своє бачення вирішення нагальних проблем краю у різних сферах.

Доктор історичних наук, професор Ігор Тодоров поінформував про невтішні для Закарпаття результати дослідження «Євромапа України-2. Рейтинг європейської інтеграції областей», проведеного наприкінці вересня Центром «Нова Європа» та Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Із 8 місця торік Закарпаття опустилося на 24 сходинку цього року.

«Експорт товарів до ЄС зменшився з 1584,6 млн. дол. до  1415,7 млн. дол. При цьому частка інноваційної продукції серед реалізованої промислової продукції зменшилася  з 2,4% до 0,7%», – зазначив Тодоров.

Окрім цього, у 2019 – 2020 рр. в області не було реалізовано жодного екологічного чи енергоефективного проєкту за підтримки Євросоюзу.

Діючий голова обласної ради Михайло Рівіс представив проєкт транскордонної співпраці «Мала авіація Карпат», який би значно підвищив мобільність населення.

«Ідея полягає в тому, аби ви з Міжнародного аеропорту «Ужгород» могли на маленькому літаку долетіти до великих авіаційних хабів Європи, як то Відень, Будапешт чи Прага, і вже звідти продовжити подорож у будь-яку точку світу за низькими європейськими цінами, які забезпечує в ЄС «відкрите небо», – сказав Рівіс.

Окрім цього, за його словами, обласна рада опрацювала проєкт CLIMATEGUARD. Ідея полягає в тому, аби у співпраці з Угорщиною та Румунією «накрити» Закарпаття протиградовою системою. Останніми роками в області значно зросли збитки, завдані цією стихією. Сучасні технології дозволяють перетворити град на дощ і мінімізувати наслідки негоди.

Окрім цього, Закарпаття потерпає від нестачі прісної води. На цій проблемі зосередився кандидат наук з державного управління, завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру УжНУ Владислав Пересоляк. За його словами, осушені землі в Закарпатській області складають 14,5 % від загальної та 37 % від усієї площі сільськогосподарського призначення області. Рівень ґрунтових вод знизився на 3 – 9 метрів, особливо в низинних районах. Влітку спостерігається площинне переосушення понад 200 тис. га земель. Зтік води з водозбірного басейну за останні 30 років прискорився в 3-4 рази.

«Урятувати ситуацію може збалансоване водокористування басейну верхньої Тиси. Для зменшення швидкості стоку води з водозбірного басейну треба терміново розробити програми штучного порогування усіх річок та струмків, обводнення осушених земель, особливо в гірських районах, реанімації осушувально-зрошувальних систем області, а також реанімації або будівництва ставків і кляуз», – заявив Пересоляк.

Катастрофічною на Закарпатті є і ситуація зі сміттям. За інформацією експертки у сфері охорони довкілля та місцевого розвитку, доцентки кафедри зоології УжНУ Оксани Станкевич-Волосянчук, лише 82 % населення охоплено послугами централізованого збору сміття. Такі послуги відсутні саме у гірських селах, де люди спалюють сміття або викидають його в річку. Роздільними контейнерами та пунктами прийому вторсировини збирається й утилізується лише 0,1 % сміття в області.

«Потрібно негайно налагоджувати систему роздільного збору твердих побутових відходів із подальшим рециклінгом, яка повинна охоплювати 100 % населення області. Мають бути збудована інфраструктура об’єктів поводження з відходами – комплекси механіко-біологічної обробки ТПВ, рециклінгу та утилізації», – наголошує Станкевич-Волосянчук.

Для того, аби почати реалізацію цих планів, область повинна ухвалити регіональний план поводження з відходами, як того вимагають урядові стратегічні документи, ухвалені за попередньої влади на виконання Угоди про асоціацію з ЄС.

Про проблеми економічного розвитку гірських територій розповіла директорка великобичківського підприємства ТОВ ВГСМ Ірина Мацепура. У Рахівському районі є великі проблеми з транспортною інфраструктурою, зв`язком і кваліфікованими кадрами. Окрім цього, дуже дорогими є дозволи на експлуатацію промислової техніки. Усе це перешкоджає розвитку бізнесу.

«Тому тут треба працювати комплексно, вирішувати ці проблеми і на локальному, і на держаному рівнях. Саме це я бачу своїм пріоритетом у новій обласній раді», – сказала Мацепура.

Лікарка-ендокринолог, завідувачка відділенням ендокринології Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А. Новака Ольга Олексик наголосила на неприпустимості ситуації, коли місцеві бюджети не фінансують програми із забезпечення життєво необхідними ліками хворих на хронічні хвороби, як цукровий діабет. 100% потреба для забезпечення пацієнтів інсуліном протягом 9 місяців  2020 року на Закарпатті становить 42 633,0 тис. грн. За інформацією Олексик, за рахунок державного і місцевого бюджету профінансовано 27 098,2 тис. грн., решту – 15 630,0 тис. грн. (36,7%) оплатили самі пацієнти. Ситуація стає більш загрозливою з огляду на епідемію коронавірусу. Смертність від коронавірусу серед людей із цукровим діабетом – 7,3%, тоді як середній рівень у популяції 1,4%.

«Вирішити проблему має встановлення чіткого відсотка у співфінансуванні вартості життєво необхідних препаратів (в тому числі, інсулінів) для пацієнтів з хронічними захворювання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Також треба звертатися до НЗСУ і МОЗ щодо збільшення частки державного фінансування за рахунок державної субвенції на препарати інсулінів для хворих на цукровий діабет, підвищувати відповідальність місцевої влади за рівень забезпеченості  життєвонеобхідними ліками пацієнтів з хронічними захворюваннями. Окрім цього, повинні бути регіональні програми підтримки пацієнтів з хронічними захворюваннями», – підкреслила Ольга Олексик.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 3 = 6