Регіональні Новини Соціум

Фізичний факультет, як кузня науковців: чому варто обрати для навчання цей підрозділ УжНУ

Гідне майбутнє людства тісно пов’язане з прогресом фізичної науки, адже чимало передових досягнень з’явилися у світі завдяки відкриттям фізики. Фізичний факультет УжНУ нині є одним із найпотужніших за науковим потенціалом. У структурі підрозділу діють шість кафедр, де працюють 250 фахівців, 100 з яких мають наукові ступені доктора або кандидата фізико-математичних наук. Тож чому варто вступати на фізичний факультет УжНУ – спілкуємося з деканом, доктором фізико-математичних наук, професором Володимиром Лазуром.

– Фізичний факультет один зі основотворчих в УжНУ, має великі наукові досягнення. Які можливості він дає студентам?

– Нам справді є що запропонувати студенту. На шести факультетських кафедрах можна проводити дослідження за всіма напрямками сучасної фізики. Ми маємо відділення фізики ядра з двома колайдерами, маємо Лабораторію космічних досліджень, де проводиться робота в галузі астрофізики та космології, на базі факультету діє Інститут фізики і хімії твердого тіла. До структури факультету входить також лабораторія колективного користування, яку ми виграли завдяки високим позиціям в науці. Ми маємо славний колектив: 15 заслужених діячів науки та техніки України, 3 заслужених винахідники, 5 заслужених працівників народної освіти, 30 моїх колег-дослідників отримали державні премії. У коридорах фізичного факультету ви обов’язково зустрінете або член-кора, або лауреата державної премії, або заслуженого діяча. Такими досягненнями не може похвалитися більше жоден факультет Ужгородського національного університету.

– Колектив науковців фізичного факультету – це справді гордість всього університету. Знаємо, що у вас також з’явилося чимало нових спеціальностей. Зараз ви готуєте студентів за спеціальностями «Середня освіта (Фізика)», «Фізика та астрономія», «Прикладна фізика та наноматеріали», «Кібербезпека (Безпека інформаційних і комунікаційних систем)», «Кібербезпека (Системи технічного захисту інформації)», «Мікро- та наносистемна техніка», «Телекомунікації та радіотехніка», «Біомедична інженерія». Розкажіть про них трохи більше.

– Перш ніж відкривати нову спеціальність, ми проводили дослідження. Наприклад, спеціальності з кібербезпеки та телекомунікацій не виникли просто так: спершу тривали дослідження, що стосувалися квантового комп’ютера, були написані наукові статті до передових наукових журналів світу, і лише тоді відкривалися нові спеціальності на факультеті. Подібна ситуація зі спеціальністю «Біомедична інженерія». На кафедрі квантової електроніки, яка веде цю спеціальність, були започатковані дослідження процесів розсіювання елементарних частинок електронів на важких молекулах і квазімолекулах, які входять до складу лікарських препаратів. Результати досліджень теж були опубліковані у провідних наукових журналах. Ми йдемо у ногу з часом. Коли відкриваєш американський журнал «Physical Review», то бачиш, що з медичної інженерії та квантовому комп’ютеру множиться кількість робіт. А у нас є науковці і унікальне обладнання, яке дає змогу розвивати ці нові спеціальності. Колишній заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха регулярно підкреслював, що з усіх природничих наук в Україні тільки одна фізика відповідає світовому рівню, і додавав – завдяки науковим школам, які сьогодні успішно діють у Києві, Харкові та Ужгороді.

– У нас справді є хороша база, тож, певно, проводиться багато цікавої практичної роботи?

– Я почну із матеріально-технічної бази фізичного факультету. Вона в останні роки сильно поповнилася. Минулого року був створений Центр колективного користування науковим обладнанням «Лабораторія експериментальної та прикладної фізики». Міністерство освіти і науки України виділило для його відкриття великі кошти, а ми отримали унікальні пристрої, які дають можливість писати нові кандидатські та докторські дисертації. А найголовніше – у наших студентів є можливість проводити експерименти, виконуючи бакалаврські та магістерські наукові роботи. Студент-фізик одну третину свого часу проводить у наукових лабораторіях, тому нам важливо мати хорошу базу. Ми маємо також базу лазерної фізики, при факультеті діє Інститут фізики та хімії твердого тіла, тісно співпрацює факультет із Інститутом електронної фізики НАН України в Ужгороді, який практично весь укомплектований нашими випускниками. Також ми маємо прекрасний Центр космічних досліджень, який був однією з перших лабораторій в країні. Одна з планет Сонячної системи під номером 3372 носить ім’я Мотрі Братійчук – нашого знаменитого професора, яка багато зробила для розвитку астрофізики в Ужгороді.

Хороша матеріальна база приносить свої результати. Кількістю наукових робіт у провідних наукових журналах світу ми забезпечили високий рейтинг УжНУ. Із числа випускників фізичного факультету 150 докторів фізико-математичних наук, 400 кандидатів наук. Такою кількістю дослідників можна укомплектувати кілька академічних інститутів. Не дивно, що у великих наукових центрах світу нині великий запит на наших випускників.

– Тобто перспективи працевлаштування ваших випускників  високі?

– Так, нині у будь-якому провідному науковому центрі світу є наші випускники, вони справді дуже затребувані. Сталося так, що 10-15 років тому частина наших випускників потрапила до аспірантури у західні наукові лабораторії. А далі почалася ланцюгова реакція, вони запрошували до себе й інших наших студентів, тож багато і справді успішно займаються наукою за кордоном. Якщо би усіх цих наших випускників повернути (а це вже відомі науковці зі своїми відкриттями), то можна створити фізичний факультет, конкурентоздатний будь-якому світовому науковому центру.

– Ви вже трошки згадали про програму «Горизонт-2020», в рамках якої була створена сучасна лабораторія. Але, припускаємо, що участю і цій програмі міжнародна співпраця факультету не обмежується…

– Дійсно, кафедра твердотільної електроніки досягла завдяки цій міжнародній програмі великих успіхів: це і поповнення матеріально-технічної бази, і спільні наукові праці, і проєкти. Але, крім «Горизонту-2020», ми виконували багато інших програм. Я сьогодні розкажу лише про ті, які вів  особисто, але кожен професор факультету міг би також розказати про свою участь у програмах і спільних міжнародних проєктах. Моя група виконувала дослідження із Міжнародним агентством з ядерної енергії з проблеми керованого термоядерного синтезу. Також ми мали наукові дослідження з Німеччиною, ще один проєкт був на стику медицини та фізики, ми досліджували важкі молекули, їхню руйнацію та інші процеси (за результатами вийшла колективна монографія в американському видавництві). З таким же успіхом Олександр Сливка, Ігор Студеняк, Юліан Височанський та інші наші професори могли би розказати про ті численні міжнародні проєкти, в яких задіяні вони. Ми щорічно проводимо на факультеті конференції, де виступають солідні вчені. Студенти також можуть брати в них участь, вони є співавторами наукових праць. Так проходять добру школу, тому не дивно, що потім вони мають успіхи в науці.

– Чи беруть участь фізики в програмах академічної мобільності?

– В останні роки була проведена велика робота завідувачем кафедрою твердотільної електроніки Василем Різаком і ректором УжНУ, котрі їздили до кошицького та пряшівського університетів та заключили там договір про програму подвійних дипломів. Щорічно майже половина наших випускників для навчання в аспірантурі виїжджає за кордон. Ми намагаємося зробити так, аби здібні студенти залишалися і в нас, вступали до аспірантури тут або в Інститут електронної фізики. Шкода відпускати талановитих дітей, але я вірю, що в українській науці нарешті будуть зроблені правильні кроки, що збільшать число державних місць, студентів у нас стане більше і вони охочіше залишатимуться працювати вдома.

– Знаємо, що студенти-фізики – дуже активні в студентському самоврядуванні.

– Це правда. Маючи унікальних студентів, ми щорічно проводимо на високому рівні День фізика, День Архімеда, День першокурсника, регулярно організовуємо до свят різні заходи, влаштовуємо поїздки, походи, спортивні змагання тощо. Щорічно у вересні для адаптації першокурсників викладачі та студенти разом варять боргач, спілкуються у невимушеній обстановці – це дуже сприяє подальшій нормальній праці. На фізичному факультеті є посада громадського декана, яку до цього завжди посідали хлопці. Нині вперше маємо дуже талановиту декана-дівчину – Світлану Кузьму, за якою просто не встигаємо, бо щотижня на факультеті відбувається якась активність. Дай Бог нам таких діток побільше.

– Насамкінець наших бесід із деканами ми завжди просимо сказати, чому абітурієнту варто обрати ваш факультет і стати частиною фізичної родини УжНУ?

– Обираючи фізичний факультет УжНУ, абітурієнт обирає собі чудову життєву дорогу. Красивішого не може бути у житті, ніж робити великі відкриття. Звичайно, доведеться долати бар’єри, але той, хто має настирливість, досягне успіхів. Економіці України потрібні висококваліфіковані кадри, а фізичний факультет УжНУ відомий світовий науковий центр. Ми славимося професорами, які працюють в науці, визнані у світовому науковому товаристві. І абітурієнт, який прийде до нас, точно не помилиться. Якщо не піде в науку, то зможе себе знайти в інших сферах, бо фізики завжди затребувані в біології, медицині, правоохоронних структурах тощо. Наші нові спеціальності розвивають науку майбутнього. Західні країни вкладають великі кошти у розвиток науки. Україна, яка нині інтегрується у світовий простір, теж буде на це звертати увагу. Я бачу, що наші випускники почувають себе на рівні із випускником будь-якого університету чи наукового центру. Від іноземних колег ми отримуємо лише похвалу за високий рівень підготовки. А це багато про що свідчить.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 50 = 52