Закарпатські новини Соціум

Філармонія і «Велика реставрація»: за яким проектом відновлять колишню синагогу в Ужгороді (Фото)

Пам’ятка архітектури місцевого значення, будівля Закарпатської обласної філармонії, як відомо ужгородцям, нині перебуває у вкрай поганому стані й дуже  потребує ремонту. Коли влітку минулого року Закарпатська ОДА повідомила про те, що будівлю філармонії та ужгородський замок запропонують до переліку програми «Велике будівництво» у сфері культури, ця новина була сприйнята місцевою спільнотою позитивно і з полегшенням. Однак тепер виявилося, що проєкт, пропонований до іншої програми – «Велика реставрація», не такий райдужний, як здавалося на перший погляд. Чому – розбирався «Про Захід».

У лютому 2021 року на розгляд консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Закарпатській ОДА був поданий проєкт коригування проєктно-кошторисної документації ремонту будівлі філармонії. Відділ капітального будівництва Закарпатської ОДА, як замовник робіт, просив членів ради підтримати проєкт, аби кошторис могли відкоригувати і подати для участі у програмі «Велика реставрація». Всього на ремонт будівлі колишньої синагоги-нинішньої філармонії заклали більше 43 мільйонів гривень. За ці гроші планують відремонтувати дах і фасад будівлі з відновленням втрачених елементів. Зволікати не можна, адже не подавши вчасно усієї документації, ризикуємо втратити можливість участі у проєкті «Велика реставрація».

Дах філармонії (стан у 2019 році)

Однак члени консультативної ради голосувати не поспішали: можливість, звісно, хороша, і будівля філармонії на неї вже давно чекає, але треба ознайомитися із тим, які саме роботи будуть проводити і яким чином планують відновлювати втрачені елементи. Якщо ви колись бачили на старих листівках, як виглядала зведена у 1904 році синагога до кінця Другої світової війни, то можете уявити, про яку кількість втрачених елементів може йтися. Чи планують відкрити скляний купол будівлі, чи відновлять черепичний дах із візерунком, що робитимуть із тими елементами фасаду, які під час попередніх ремонтів нефахово замінили бетонними копіями – запитань у членів консультативної ради було чимало. Вони попросили тиждень на вивчення документації, а після цього збиралися ще двічі, аби обговорити усі зауваження.

Виявилося, що пропонований проєкт був розроблений ще у 1990-х роках, і з тих пір лише доопрацьовувався. Серйозних історичних досліджень, на підставі яких можна було би скласти перелік втрачених елементів, їхніх матеріалів та розташування, не проводилося. Тож правильно було би розпочати нове дослідження – вважали деякі члени консультативної ради. Звісно, воно потребує часу, тож говорити про виділення цьогоріч грошей із проєкту «Велика реставрація» навіть не варто. Та чи може філармонія чекати ще – питання риторичне, бо всім і так зрозуміло – вона потребує ремонту вже сьогодні. Тож перед членами консультативної ради постало дуже непросте рішення: проголосувати за сумнівну реставрацію чи відмовити і почати нове історичне дослідження, затягнувши тим самим ремонт на невизначений час.

Проєкт західного фасаду філармонії

Аби читачі зрозуміли, що саме ми називаємо сумнівною реставрацією, пропонуємо поглянути на зауваження до проєкту, розроблені членом консультативної ради Ліною Дегтярьовою та дослідником історії архітектури Ужгорода Олегом Олашиним. Дослідники виявили, що первісно дах колишньої синагоги був вкритий керамічною глазурованою черепицею, яка утворювала геометричний візерунок, що добре проглядається на багатьох старих листівках і фотографіях. Натомість у нинішньому проєкті пропонують покрити дах міддю, не характерною для будівель в історичному центрі Ужгорода.

Верхівка даху синагоги колись була прозорою, скляною, прикрашеною вітражами відомого майстра Мікши Рота. Відновлювати цей втрачений елемент теж за проєктом не будуть. Під час обговорення проєктанти чесно зізналися, що про відновлення повної автентичності даху навіть не йдеться: не розглядалася можливість ані відкриття скляної верхівки, ані покриття черепицею, яку можуть не витримати конструкції даху.

Серед зауважень дослідників було і покриття сусальним золотом шпилів філармонії, і те, що ті шпилі взагалі не відповідають історичним взірцям – як і металеве оздоблення покрівлі, і вигляд декоративних ваз на даху. Це все – лише частина зауважень, проєкт з точки зору реставрації виявився таким «сирим» і недопрацьованим, що назвати його повноцінною реставрацією язик не повертається.

Члени консультативної ради пропонували розробникам розділити проєкт на кілька етапів, почавши з найнеобхідніших протиаварійних робіт на дахових конструкціях, а тим часом напрацювати і відкоригувати частину, яка стосується декоративного оздоблення даху і фасадів. Однак виявилося, що розділяти проєкт не можна, треба було або погодити, або відмовити у погодженні повністю. Зрештою результати голосування були такими: 7 членів консультативної ради проголосували «за», 2 – «проти», 3 утримались, тобто проєкт подадуть на «Велику реставрацію» саме у такому вигляді. Аби заспокоїти членів ради, Департамент культури Закарпатської ОДА пообіцяв створити робочу групу, яка наглядатиме за ходом ремонтно-реставраційних робіт і в процесі рекомендуватиме деякі зміни до проєкту, аби наблизити вигляд відновлюваних елементів до оригіналу.

У контексті сумнівних реставрацій можемо також згадати інший об’єкт– хірургічний павільйон Мукачівської ЦРЛ, який реконструюють за державною програмою «Велике будівництво». Споруда, зведена у 1928-1930 роках за проєктом відомого чеського архітектора Петра Кропачека, є пам’яткою архітектури місцевого значення. Звісно, проводити там будь-які роботи слід було, отримавши дозвіл органів охорони культурної спадщини, зокрема й погодження консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Закарпатській ОДА. Однак відділ капітального будівництва Мукачівської міської ради, добре знаючи про ці вимоги, все ж розпочав реалізацію проєкту реконструкції першого поверху хірургічного відділення, яке планують переобладнати під відділення екстреної медичної допомоги Мукачівської ЦРЛ. Проєкт реконструкції передбачав повну зміну опорядження фасадів будівлі з добудовою нових приміщень, а також зміни інтер’єру. Зокрема стіни будівлі хотіли утеплити, автентичне опорядження – замінити на штукатурку типу «Короїд», унікальне оздоблення типу «штучний камінь» – знищити та докорінно змінити вигляд не менш унікального скляного еркеру – колишньої операційної.

Коли навколо незаконної реконструкції піднявся скандал, відділ капітального будівництва Мукачівської міської ради подав на розгляд консультативної ради свій проєкт. Чиновники відверто зізналися: порушили, але значних перебудов, мовляв, не робили, лише добудували приміщення, яке медикам було необхідне для облаштування приймального відділення. Після того, як чиновникам пояснили, що вони порушили і як мали діяти, ті пообіцяли негайно призупинити роботи, відмовитися від утеплення та штукатурки-«короїду», загалом доопрацювати проєкт. На засіданні його на голосування не виставляли через порушення ДБН (державних будівельних норм). Керівник управління охорони культурної спадщини Департаменту культури ОДА пообіцяв виїхати на місце і проконтролювати подальші дії Мукачівської міської ради щодо виконання цього проєкту.

Розглядали на березневому засіданні консультативної ради з питань охорони культурної спадщини і ще один скандальний ужгородський проєкт – будівництво торгово-житлового комплексу на вулиці Собранецькій, 90, на місці колишньої будівлі «Родовід банку». Мешканці навколишніх будинків були проти планів звести на цій частині Собранецької, посеред одноповерхової забудови, семиповерхівку. Після цього забудовник погодився знизити поверховість до 5-ти: двох – комерційних і трьох – житлових. Деякі члени ради висловлювали думку, що ця будівля є недоречною на цій частині вулиці, агресивною до середовища, порушує єдину лінію забудови. Однак більшість не побачили у проєкті нічого недопустимого, тож новій п’ятиповерхівці на вулиці Собранецькій бути.

Ну, і наостанок згадаємо ще один проєкт із нещодавнього засідання консультативної ради з питань охорони культурної спадщини. Мешканці і голова ОСББ багатоквартирного будинку на вул. Довженка, 4 в Ужгороді, маючи намір відреставрувати двері до під’їзду, звернулися до ініціативи «Uzhhorod modernism», яка й допомогла підготувати фаховий проєкт, створений на основі архівних досліджень. Будівля, про яку йдеться, цікава тим, що була першою адміністративною у Малому Ґалаґові. Її звели у 1924 році у стилі рондокубізму за проектом відомого чеського архітектора Алоїза Дріака.

Вона виконувала функції урядового будинку аж до зведення будівлі нинішньої ОДА. Єдині двері за ці роки сильно пошкодилися, багато автентичних елементів були втрачені. Завданням реставратора буде максимальне збереження дверного полотна із заміною пошкоджених деталей. Цей проєкт членами консультативної ради був підтриманий. Відрадно, що для реставраційних робіт мешканці історичної будівлі самі зібрали необхідну суму коштів, тож на одні збережені двері в Ужгороді вже незабаром стане більше.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 19 = 29