Кажуть, що російсько-українська війна ввійде в історію, як перша в світі війна дронів. На початку року навіть від офіційних осіб, до прикладу, від міністра цифрової трансформації Михайла Федорова почали звучати заклики долучатися до збирання FPV-дронів у домашніх умовах. Звісно, не є секретом, що чимало волонтерів та ентузіастів і до того збирали «пташки» власноруч – надто багато їх нині потребує наша армія. Але після заклику Федорова ця тема вийшла з тіні, виявилося, що в Україні є чимало людей зі золотими руками, котрі можуть і хочуть долучити до допомоги війську саме таким способом.
На Закарпатті також є волонтери, котрі вже опанували й налагодили збирання дронів у домашніх умовах. До прикладу, «Рух підтримки закарпатських військових» днями провів акцію зі збору внесків на комплектуючі для виготовлення так званих «дронів помсти», кожен із яких буде присвячений загиблому закарпатському герою. Є ентузіасти цієї справи в Рахові і, можливо, в інших населених пунктах Закарпаття. Ми ж нині розкажемо про молоду команду, яка нещодавно розпочала роботу в Мукачеві.
Петро Керечанин і Віктор Віктор – не інженери: один працює мовшн-дизайнером, інший – 3D візуалізатор. А у вільний від роботи час вони збирають 7-дюймові дрони-камікадзе. Петро пройшов відповідні онлайн-курси ще в листопаді минулого року, а надихнула його на це Віолета Олійник – дівчина з Чернівців, котра самотужки збирає дрони для підрозділу, в якому служать її батько й брат. Варто зазначити, що нині в Інтернеті є безліч різноманітних відео з поясненнями, як самостійно й буквально на кухонному столі можна зібрати бойовий дрон. Часто ці відео супроводжуються мотивуючим текстом чи словами, мовляв, зібрати дрон удома під силу навіть звичайній домогосподарці. Та чи так це насправді?
«Звісно, навчитися людина може будь-чому – аби лише були сильна мотивація й терпіння, – кажуть мукачівці Петро та Віктор. – Однак на власному досвіді можемо сказати, що збирати дрони самотужки – справа непроста, потребує певних вмінь, навичок і наявності спеціальних інструментів. Сам по собі набір інструментів, необхідних для збирання дронів, не є дорогим, коштуватиме вам близько трьох тисяч гривень. Під час проходження курсів вам обов’язково порадять, що потрібно купити. Найголовнішим, на нашу думку, є хороший паяльник, адже найтонша й найвідповідальніша частина роботи над дроном залежить саме від цього інструмента».
Тим, хто нині дійсно роздумовує над тим, чи не почати їм збирати бойові дрони вдома, Петро Керечанин і Віктор Віктор радять, в першу чергу, проглянути інформацію та пройти безкоштовні інженерні онлайн-курси на одній зі спеціалізованих українських платформ (наприклад, «Victory Drones» чи «Social Drone UA»). Ці платформи не лише надають усю необхідну інформацію, а й пропонують перевірити виготовлений у домашніх умовах дрон перед відправкою на фронт, аби волонтер був упевнений у тому, що його робота виконана якісно. «Ми не раз чули про те, що зібрані в домашніх умовах дрони, мовляв, потім доводиться переробляти. Знаємо, що в Івано-Франківську один інженер якраз і займається тим, що переробляє неякісно зібрані безпілотники, – ведуть далі Петро та Віктор. – Однак майстерність приходить із досвідом, не у всіх одразу можуть вийти ідеальні робочі дрони, оскільки, повторимося, збирання їх (а особливо процес паяння) є доволі непростим. Коли ми починали, то теж не одразу розібралися з цією безліччю дрібних деталей і паянням. Довелося просити допомоги в професіонала, котрий нам наочно показав, як це правильно робити. Після того пішло легше. Тому наша порада тим, хто вагається: спробувати варто, навіть якщо спершу буде важко».
Нині в Україні волонтери налагодили виготовлення різних видів безпілотників. Мукачівці Петро Керечанин і Віктор Віктор почали саме з 7-дюймових дронів-камікадзе, хоча в подальшому хочуть спробувати перейти на виробництво РЕБ-ів (засобів радіоелектронної боротьби або так званих «глушилок»), адже нині у військовослужбовців є великий запит на такі апарати, а збирає їх мало хто. Аби розказати про свою роботу та знайти однодумців, хлопці нещодавно провели в Мукачеві відкриту лекцію. Однодумці й бажаючі долучитися до виробництва знайшлися, але наразі команді бракує головного – коштів на деталі для бойових безпілотників.
«Основна проблема цієї діяльності, до якої має бути готовий кожен, хто хоче до неї долучитися, не те, ЯК зібрати дрон самотужки, а те, З ЧОГО його зібрати. Волонтери мусять постійно думати, як знайти кошти на закупівлю комплектуючих, а нині, самі знаєте, збори йдуть важко, майже кожна родина в Україні шукає, як допомогти тим підрозділам, в яких служать їхні рідні або друзі, – діляться складнощами Петро та Віктор. – Один дрон-камікадзе, який ми збираємо, коштує близько 17 тисяч гривень. Робиться він дуже швидко – лише за якихось 5-6 годин. Тобто якби наша команда мала необмежене фінансування, ми могли би збирати кілька безпілотників на тиждень, а якби залучили додаткових помічників – то набагато більше».
Що лише не придумувала вже мукачівська команда, аби знайти таке потрібне їм фінансування. Однією з останніх «фішок» була пропозиція зняти стрес від війни, розбивши телевізор. За донат у 50 грн хлопці пропонували кувалдою, молотком, каменем або будь-чим іншим добряче вдарити по старенькому телевізору, вихлюпнувши свою злість. Таким чином хлопцям вдалося зібрати 2000 грн, однак потребують вони, звісно, набагато більшої суми. Тож якщо ви бажаєте допомогти команді з Мукачева зібрати ще один безпілотник-камікадзе для потреб армії, надаємо реквізити:
картка банки: 5375 4112 1290 7567,
PayPal: [email protected]
Дронів на фронті справді треба дуже багато й щодня – особливо в нинішніх умовах снарядного голоду. Тож іншого виходу немає, кожен із нас має робити все для збереження життів наших бійців і наближення Перемоги. Один зі шляхів – всіляко підтримувати виготовлення дронів у домашніх умовах, долучатися як руками, так і грошима спільно з тими волонтерами або ініціативами, яким ви довіряєте.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
