Дохідність довгострокових ОВДП зросла до 12,5%, що посилить боргове навантаження на держбюджет – Пацкан

Опубліковано:

У січні дохідність облігацій внутрішніх державних позик зросла до 12,5%. Таке зростання дохідності довгострокових ОВДП призведе у майбутньому до посилення боргового навантаження на державний бюджет унаслідок збільшення видатків на обслуговування держборгу. Про це заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан, коментуючи виконання державного бюджету в січні 2021 року.

“Від державних внутрішніх запозичень у січні отримали 36,9 млрд грн, або 100% плану. При цьому ці надходження, порівняно з січнем попереднього року, зросли вдвічі. Як наслідок, обсяг ОВДП, що перебувають в обігу, зріс на 13,8 млрд грн. Найбільше зріс обсяг ОВДП у власності нерезидентів – до 94 млрд грн. Тож їх частка у загальному обсязі ОВДП, що перебувають в обігу, збільшилася з 8,5 до 9,4%. Це збільшує ризики дестабілізації фінансової ситуації у разі виходу нерезидентів з ринку внутрішніх запозичень”, – зазначив Валерій Пацкан.

Голова Рахункової палати зауважив, що внутрішні запозичення здійснювалися у гривні і доларах США із середньозваженою дохідністю 11,3 і 3,8% відповідно. Це більше, ніж у грудні 2020 року, коли дохідність зросла після нетривалого скорочення. При цьому середньозважена дохідність розміщених у січні 2021 року довгострокових ОВДП, номінованих у гривні, ще більша – 12,5%. “Зростання дохідності ОВДП призведе у подальшому до посилення боргового навантаження на державний бюджет унаслідок збільшення видатків на обслуговування державного боргу”, – підкреслив Валерій Пацкан.

Він також зауважив, що у січні розміщення облігацій зовнішніх державних позик не здійснювалось і кошти від міжнародних фінансових організацій, зокрема Міжнародного валютного фонду, не надходили. У результаті загальний фонд не отримав запланованих 14,9 млрд грн надходжень. Крім того, позики на реалізацію інвестиційних проектів, що залучені до спеціального фонду, у січні на 2,8 млрд грн, або 89%, менші плану.

Коментуючи ситуацію з доходами у січні, Голова Рахункової палати зауважив, що план загального фонду був перевиконаний на 3,5 млрд грн. Зокрема, за рахунок: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування; акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення; ПДВ із ввезених на митну територію України товарів. В цілому доходи загального фонду у січні становили 57,6 млрд грн.

Водночас, план надходжень від приватизації державного майна не виконаний на 178 млн грн, або 47%, додав Валерій Пацкан.

Щодо ситуації з видатками загального фонду, то у січні вони були на 12,5 млрд грн менші плану. Наприклад, на реалізацію програм державних гарантій медобслуговування населення за бюджетною програмою МОЗ скерували на 3,7 млрд грн менше плану. Також на 760 млн млн грн менше виділили на забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовку кадрів і військ, медзабезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни за бюджетною програмою Міноборони.

Крім того, зазначив Голова Рахункової палати, державний борг в умовах ревальвації гривні до іноземних валют, в яких номіновано борг, у січні 2021 року, за оперативними даними Казначейства, зріс на 3,9 млрд грн, або 0,2%, за рахунок перевищення державних запозичень над погашенням зобов’язань. При цьому внутрішній борг збільшився на 13,8 млрд грн, або 1,4%, а зовнішній – зменшився на 9,9 млрд грн, або 0,8%.

На погашення державного боргу витратили 23,6 млрд грн, що на 191 млн грн, або 0,8%, менше плану на січень. Зменшення відбулося внаслідок насамперед меншого обмінного курсу гривні, порівняно з врахованим в розрахунках до державного бюджету.

Пресслужба Рахункової палати

Про Захід