Державні органи не володіють достовірними даними щодо обсягів гуманітарної допомоги, її розподілу та цільового використання. Про це Голова Рахункової палати Валерій Пацкан розповів у новому відео, розміщеному на його сторінці у Facebook.
Голова Рахункової палати зауважив, що за даними Держстату, у 2019 році чверть українців – майже 9 мільйонів – отримували дохід, менший за фактичний прожитковий мінімум, ще 400 тисяч – менше за рівень виживання. Найбільше потребували матеріальної допомоги багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю, безробітні, внутрішньо переміщені особи.
«Гуманітарна допомога мала сприяти покращенню життя цих людей. Проте через відсутність дієвої державної системи контролю здебільшого гуманітарка допомагає отримати доходи нечистим на руку бізнесменам», – зауважив Валерій Пацкан.
Він розповів, що Рахункова палата проаналізувала ефективність виконання державними органами повноважень в частині контролю за дотриманням вимог податкового та митного законодавства при наданні гуманітарної допомоги. Аналіз охоплює 2017–2018 роки та 9 місяців 2019 року.
Валерій Пацкан підкреслив, що за інформацією Держмитслужби, протягом майже 3-х останніх років в Україну ввезено близько 65 тисяч тонн гуманітарної допомоги. При цьому, майже половину (48%) становив вживаний одяг. Крім того, в Україну ввозилися як гуманітарна допомога промислові товари і меблі, транспортні засоби і запчастини до них, харчові продукти.
«Понад 20% вживаного одягу ввозили в Україну п’ять отримувачів допомоги. Всі ці отримувачі порушували вимоги законодавства щодо звітування. Експерти говорять, що найімовірніше ця гуманітарка потрапила до магазинів секонд-хенду. Наприклад, за планом розподілу окремих отримувачів гуманітарки, велику допомогу отримували села із незначною кількістю населення. Деякі сільради отримували по 30–40 кг вживаного одягу та взуття протягом кварталу на кожного мешканця. Зрозуміло, що це відбувалося тільки на папері», – додав Валерій Пацкан.
За інформацією Мінсоцполітики, за вказаний період визнано гуманітарною допомогою кілька десятків мільйонів гривень – у перерахунку 9,4 млн євро, 7,1 млн японських єн, 0,4 млн канадських доларів і 10 тис. польських злотих. Водночас на запит Рахункової палати Нацбанк повідомив про надходження майже 12 млрд гривень гуманітарної допомоги. Посилаючись на банківську таємницю, НБУ відмовився надати дані про надавачів та отримувачів цієї гуманітарної допомоги.
Валерій Пацкан додав, що Рахункова палата встановила низку порушень та недоліків. Зокрема, Міністерство соціальної політики України не затвердило форми звітів і порядки їх заповнення як для отримувачів та набувачів допомоги, так і для контролюючих органів. Державною фіскальною службою не здійснювався облік ввезеної в Україну гуманітарної допомоги у вартісних показниках. Отже, у них не було законних підстав для донарахування податкових зобов’язань з митних платежів у разі виявлення порушень. Окрім того, у порушення вимог Податкового кодексу України ДФС (ДПС) не забезпечено обліку сум пільг з ПДВ, акцизного податку та ввізного мита.
«Рахункова палата дійшла висновку: мета запровадження в Україні пільг з оподаткування гуманітарної допомоги, що мало сприяти вирішенню існуючих проблем, не досягнута», – підкреслив Валерій Пацкан.
Пресслужба Рахункової палати
