Біологічний факультет УжНУ має багату історію та чимало досягнень, може похвалитися іменами знаних науковців, котрі присвятили своє життя вивченню біорізноманіття Карпат. Маючи хорошу освітню та технічну для, цей факультет і нині залишається одним із найпопулярніших в університеті, не в останню чергу через те, що вже зі студентських лав майбутні фахівці мають непогані пропозиції працевлаштування. Біологічні науки та пов’язані з ними технології нині справді у всьому світі розвиваються дуже стрімко та мають велике майбутнє. Чому – «Про Захід» розпитував у декана біологічного факультету УжНУ Ярослави Гасинець.
– Ярославо Степанівно, біологічний факультет у 1945 році був створений одним із чотирьох перших в Ужгородському університеті. Чому тоді він був важливий, чому одним із перших відкрили саме його?
– Так, дійсно, біологічний факультет є одним з фундаторів Ужгородського університету. Вже 15 вересня 1945 року перші 256 абітурієнтів здавали вступні іспити, а 1 лютого 1946 року перші 28 студентів біологічного факультету офіційно розпочали навчання. Як ви бачите, конкурс на вступних іспитах складав 10:1, що вказує на велике бажання закарпатської молоді опановувати закономірності розвитку живої природи. В той час повоєнне Закарпаття потребувало значного обсягу педагогічних кадрів, оскільки школи відкривалися в усіх куточках краю, а перші вчителі направлялися на роботу з різних регіонів Радянського союзу. Другою причиною відкриття факультету було створення місцевої потужної наукової школи, яка б розпочала широкомасштабне вивчення флори та фауни нашого краю і, в подальшому, склала основу науково-педагогічного складу факультету. Відомо, що значна кількість перших випускників продовжила свою наукову діяльність, успішно захистила дисертації та поповнила штат працівників Ужгородського університету. Серед таких слід відмітити докторів біологічних наук, професорів І.І. Бубряка, В.І. Комендаря, І.І. Туряніна та інших. На сьогоднішній день основною роллю факультету так само залишається підготовка педагогічних працівників для потреб краю та формування нового покоління науковців, котрі би продовжили славні традиції своїх попередників.
– Нині більшість університетів України, у тому числі й УжНУ, відчувають нестачу абітурієнтів. Біологічного факультету це стосується?
– Загальна тенденція зменшення числа абітурієнтів по всіх ВНЗ України викликана цілим рядом об’єктивних причин, спостерігається вона і на Закарпатті. Однак, на щастя, суттєвих змін чисельності студентів на біологічному факультеті ви не побачите. Це, по-перше, є результатом кропіткої праці колективу факультету, який разом із викладацькою та науковою діяльністю, активно живе громадським життям нашого краю, займає активні позиції щодо екологічних проблем Карпатського регіону, зокрема охорони довкілля, збереження біорізноманіття та унікальних екосистем Карпат. По-друге, сьогодні випускники факультету залишаються затребуваними на ринку праці, а це є основним критерієм щодо привабливості тієї чи інші спеціальності.
– В одному інтерв’ю ви сказали, що біологія – це наука XXI століття. Чому нині вона є такою важливою?
– Біологія – це справді наука майбутнього. Біологічні науки та пов’язані з ними технології на сучасному етапі входять до топової сфери дисциплін особливо інтенсивного (найінтенсивнішого) розвитку, куди скерована значна увага та ресурси провідних високорозвинутих країн. Вагома частка високотехнологічного ринку зосереджена на продукції, пов’язаній із біологічними технологіями. Знання біології лежать в основі розвитку таких галузей як медицина, сільське господарство, екологічна діяльність. Сучасні виклики розвитку суспільства створюють передумови активного розширення цих видів діяльності, особливо в контексті стрімкого збільшення чисельності населення на планеті. Наслідком останнього є глобальне використання природних ресурсів (вирубка лісів, деградація ґрунтів тощо), поява нових небезпечних захворювань, які спричиняються біологічними агентами (наразі маємо приклад пандемії коронавірусу). Можливості вирішення даних проблем криються за новими дослідженнями в галузях генетики, молекулярної біології, фізіології рослин, тварин і людини, популяційної екології, ґрунтознавства тощо. Також глобального значення на сучасному етапі цивілізаційного розвитку набуває охорона довкілля, що створює наростаючий попит у фахівцях з охорони екосистем, збереження біорізноманіття та сталого розвитку.
– Спеціальності, за яким у вас навчаються студенти, справді нині є затребуваними на ринку праці?
– Кожна з наших спеціальностей є наразі дуже затребуваною в Україні. Суттєвий поштовх в останнє десятиліття отримала спеціальність «Садівництво та виноградарство», оскільки відбувся стрімкий розвиток сільського господарства в Україні, що призвело до формування нових робочих місць для фахівців-агрономів. На сьогодні Україна є провідним гравцем на аграрному ринку, експорт сільськогосподарської продукції у різні країни складає найбільшу частку серед усього товарообігу на міжнародному ринку. Це спонукає до впровадження нових технологій і потребує фахівців з новим мисленням, креативними підходами. До речі, більшість студентів цієї спеціальності, починаючи з 3-го курсу, фактично забезпечені роботою з достойною заробітною платою. Велике значення при цьому має можливість спілкуватися іноземною мовою, оскільки значна частина молодих фахівців продовжують підвищення свого фаху під час іноземних стажувань, які фінансує сам роботодавець з метою можливості впровадження сучасних технології виробництва продукції, конкурентоспроможної на ринках світу. Унікальність географічного розташування нашого краю ще більше підкреслює усі ці аспекти.
– А чи співпрацює ваш факультет із закордонними університетами?
– Географічне розташування нашого університету дає можливість розвивати міжнародну співпрацю усім без виключення спеціальностям. Біологія – не виключення. У нас тісні контакти з цілим рядом освітніх та наукових установ не лише близького зарубіжжя (Словаччина, Польща, Угорщина, Румунія, Чехія), а також і з країнами Західної Європи, Азії та Америки. На факультеті працюють програми подвійних дипломів (до прикладу, з Університетом Вітовта Великого, м. Каунас, Литва), обміну студентами в рамках семестрового навчання (Поморська академія, м. Слупськ, Польща), обміну студентами та викладачами в рамках програми «Erasmus+». Сьогодні весь світ стоїть на засадах мобільності студентів, що дає змогу розширити можливість одержувати знання і безперешкодно комунікувати науковцям, викладачам та студентам в системі сучасної освіти. Важливим аспектом у навчанні є не лише процес отримання знань, а й так зване передавання знань, що і забезпечується такою мобільністю. Наша освіта надає більш фундаментальні знання, на базі яких легко і швидко в подальшому адаптовуватись до вивчення вузьких спеціальностей та спеціалізацій в біології, на що робиться акцент у більшості освітніх програмах іноземних закладів. Саме тому наші студенти є бажаними кандидатами для продовження навчання у багатьох ВНЗ кран-партнерів, особливо на магістерському та освітньо-науковому рівні з метою отримання ступеня доктора PhD.
– Нинішній карантин не став на заваді такій міжнародній співпраці? Як взагалі проходить навчання на факультеті в умовах карантину?
– На жаль, карантин вносить свої корективи у навчальний процес так само, як і у будь-яку діяльність людини. Однак, навчальний процес адаптований до дистанційного навчання з більшості дисциплін, які заплановані освітніми програмами. Електронне навчання в університеті не є чимось новим, більшість студентів активно користувалися електронними ресурсами для комунікації з викладачами і до оголошення карантину. Звичайно, що існують такі види занять, як навчальні та виробничі практики, які важко проводити дистанційно, ефективність їх від цього суттєво падає. Більшість практик перенесено на період після закінчення карантину. Маємо надію, що людство успішно вирішить проблему локалізації розповсюдження коронавірусу, винайде дієві засоби профілактики та лікування хвороби. До речі, основною запорукою успіху цьому також будуть сучасні знання в біології.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
