Стрітенською водою кропили вояків перед боєм

Опубліковано:





В неділю, 15-го лютого, християни східного обряду відзначають одне з найбільших християнських свят − Стрітення Господнє. У народі Стрічення, Громниця”, або Зимобор.

Діва Марія із Йосифом на 40-ий день після народження Ісуса Христа принесли Святе Дитятко до Єрусалимського храму. Там вони зустріли праведного старця Симеона, якому було звіщення від Святого Духа, що він зможе закінчити свій життєвий шлях лиш тоді, коли побачить Ісуса Христа.

В народних віруваннях, окрім християнського аспекту цього свята, визначали і ще один: зустріч зими з весною. Українці вірили, що зима зустрічається з весною двічі на рік: 22-го грудня − в день зачаття святої Анни, та 15-го березня − на Стрітення. З народної уяви постає цікава персоніфікація цих пір року: зима − стара баба, а літо − молода гарна дівчина.

Олекса Воропай у книзі “Звичаї нашого народу” так подає опис зими і літа: “На Стрітення Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї – порожнісінька торба.

У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, – весела і вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита та пшениці. При зустрічі стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою − кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше − Літо пересперечало Зиму, а якщо холодніше − Зима. Та як би вона (зима) вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!”

Також на Стрітення в українських церквах освячували воду та свічки. Остання традиція − це відгомін язичницьких часів, коли відбувалося освячення вогню. Освячені свічки запалювали одразу в церкві і так несли до хати. Українці вірили, що стрітенська свічка мала потужну силу. Її запалювали у час великої негоди: буревіїв, злив, граду, громовиць, смерчів. Саме тому свічка отримала назву громична, а свято − Громниця.

Запалювали громничну свічку у таких випадках: коли над оселею гуляє страшна негода
коли виникали труднощі при пологах, коли у селі пожежа, або катаклізм, коли людину схопить “чорна хвороба” (епілепсія), як людина помирала, запалювали свічку, аби спокійніше перейти їй у світ інший.

Освячена ж на Стрітення вода вважалася цілющою та помічною у багатьох життєвих випадках: лікує рани і внутрішні захворювання, рятує від “злого ока”, відьми, вовкулака, від “пристріту”, нею кропили вояків перед боєм та чумаків перед походом, пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону, а господарі окроплювали худобу під час першого вигону на пасовисько, окроплювали стайні та обори від відьом, щоб “не виссали з корови молока”.

Народні прикмети, за якими спостерігали на Стрітення:

− ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл;

− вітер — погана ознака;

− відлига — чекай пізньої весни;

− як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі (як нап'ється півень води, то набереться господар біди).

− коли на Громицю півень нап'ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці.

− день Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.

− якщо на Стрітення дорогу перемітає – весна буде пізньою і холодною.

− якщо в цей день сніжок – весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.

− передбачити погоду могла і курка: якщо нап'ється біля порогу води – весна буде теплою і ранньою.

− як на Стрітення з стріх капа, ще велика буде зима.

− як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.

− а Стрітення із стріх капає – бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає – весна буде рання, суха.

− цього дня відлига – на ранню й теплу весну, сніг – на дощову, тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна.

− якщо в цей день не видно сонечка – чекай суворих морозів.

− вітер на Стрітення – до врожаю плодових дерев.

− якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.

− як капає зі стріх, то буде так капати з очей (ще повернуться морози).

− на дахах довгі бурульки – стільки ще випаде снігу.

− якщо вранці випав сніг – на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень – зернові будуть середні, а увечері – недорід.

− якщо на деревах іній – вродять добре гречка і бульба.

− як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.

− як на Стрітення дорогу перемітає, то корм відлітає.

− якщо у цей день хуртовина дорогу перемете – весна буде пізня й холодна.
− якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.

− якщо 15 лютого випав сніг – на дощову й холодну весну.

− як на Громницю з дахів тече, то довгою буде зима.

− як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.

− як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.

− якщо на Стрітення півень води нап'ється на порозі, то на Явдохи (14 березня) віл нап'ється на дорозі.

Про Захід


Про Захід