У результаті недонадходження у запланованих обсягах доходів, коштів від державних запозичень, приватизації державного майна і повернення кредитів план надходжень загального фонду державного бюджету не виконано на 35 млрд грн, або 10,8 %. Про це заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан, коментуючи виконання Державного бюджету України у першому кварталі 2019 року за оперативною звітністю Державної казначейської служби України.
Він зазначив, що державний бюджет виконувався в умовах уповільнення зростання економіки. Реальний ВВП у січні – лютому, за оцінкою фахівців Рахункової палати, зріс на 1,6 %.
Голова Рахункової палати зауважив, що план доходів загального фонду на січень-березень цього року не виконано на 16 млрд грн, або 8 %. Найбільше невиконання планового показника податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 9 млрд грн, або 12 %, зумовлене, зокрема, нижчими темпами зростання імпорту (7,5 % у січні – лютому), ніж прогнозується на цей рік (9,1%), і відсутністю девальвації середнього курсу гривні до дол. США (прогноз на рік – 2,5 %).
План податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів з урахуванням бюджетного відшкодування у першому кварталі не виконано на 7 млрд грн, або 32 %, що спричинене, зокрема, скороченням обсягів промислового виробництва (на 2,5 % у січні – лютому).
Надходження акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів на 6 млрд грн, або 35%, менше, ніж заплановано, що насамперед спричинено продовженням скорочення виробництва тютюнової продукції (у січні – лютому виробництво сигарет зменшилося на 33,8 %).
“Стан виконання доходів у січні-березні свідчить про недоліки їх планування. Рахункова палата у Висновках до проекту державного бюджету на 2019 рік зазначала: за умови прогнозованого зростання імпорту товарів і послуг на 9,1 %, девальвації середнього курсу гривні до дол. США на 2,5 %, наявні значні ризики недосягнення передбаченого у законопроекті збільшення на 17 % надходжень ПДВ із ввезених на територію України товарів. Крім того, ми підкреслювали, що досягнення передбаченого у законопроекті зростання в 1,4 раза надходжень акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів можливо за умов суттєвого зростання у 2019 році виробництва підакцизних товарів”, – наголосив Валерій Пацкан. І зауважив, що збереження наявних економічних тенденцій створює додаткові ризики виконання доходів державного бюджету у поточному році.
Голова Рахункової палати зазначив, що фінансування загального фонду державного бюджету здійснювалося насамперед за рахунок державних запозичень, план надходження яких не виконано на 13 млрд грн, або 10,7 %. “Залучення державних запозичень залежатиме від ситуації на зовнішніх ринках капіталу, надходження чергових траншів від МВФ, попиту на облігації внутрішньої державної позики”, – додав Валерій Пацкан.
Крім того, відзначив Голова Рахункової палати, надходження від приватизації державного майна становили лише 184 млн грн, що на 6 млрд грн, або 97%, менше плану, і свідчить про неякісне планування. “Про значні ризики недоотримання цих надходжень Рахункова палата зазначала ще за результатами експертизи проекту державного бюджету. Зазначене свідчить про суттєві ризики вимушеного, як і торік, заміщення недонадходжень від приватизації державного майна і зовнішніх запозичень внутрішніми, – наголосив Валерій Пацкан і додав. – Загалом у результаті недонадходження у запланованих обсягах доходів, коштів від державних запозичень, приватизації державного майна і повернення кредитів план надходжень загального фонду державного бюджету не виконано на 35 млрд грн, або 10,8 %”.
Він також зауважив, що план видатків загального фонду не виконано на 22 млрд грн, або 9 %, найбільше за бюджетними програмами, головними розпорядниками яких є: Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство охорони здоров'я та Державне космічне агентство України.
Основними чинниками непроведення видатків стало незатвердження у визначені терміни майже двох третин паспортів бюджетних програм і зволікання із проведенням закупівель.
Водночас, зазначив Валерій Пацкан, відсутність девальвації середнього курсу гривні до дол. США (прогноз на рік – 2,5%) призвела до менших, ніж планувалося, видатків на обслуговування боргу на 1,9 млрд гривень.
“Унаслідок ревальвації гривні до іноземних валют, в яких номіновано борг, при перевищенні надходжень від державних запозичень над витратами на погашення державного боргу на 18 млрд грн, у січні-березні державний борг зменшився на 3 млрд гривень. Водночас, в умовах девальваційних очікувань Уряду і значної частки боргу, номінованого в іноземній валюті (більше 70 %), та можливого заміщення недонадходжень від приватизації державного майна запозиченнями наявні ризики збільшення державного боргу”, – зазначив Голова Рахункової палати.
У травні Рахункова палата розгляне і затвердить висновки за результатами аналізу виконання Закону про Державний бюджет України на 2019 рік у першому кварталі.
Управління інформаційної політики
