Як прибирають і чим посипають дороги в Ужгороді та Мукачеві

Опубліковано:

 

Традиційно у зимовий сніжний період українці скаржаться на неприбрані від снігу слизькі дороги і тротуари. І так само традиційно чиновники звітують про те, що на прибирання доріг кинуті усі сили комунальників. “Про Захід” дізнавався, як прибирають дороги і тротуари в Ужгороді та Мукачеві, чим їх посипають, та чи варто берегти лапки домашніх улюбленців від прогулянок посипаними доріжками.

В Ужгороді прибиранням шляхів від снігу займається одразу кілька обслуговуючих підприємств. Одне з них, КШЕП, має 21 одиницю техніки, яка виїжджає на вулиці міста в разі снігопаду. Директор підприємства Іван Довбак розповів, що КШЕП обслуговує приблизно 30% площі міста, але по старій пам'яті всі скарги містян на неприбрані вулиці однаково дістаються йому. “У розчищенні доріг від снігу задіяні 48 дорожників та двірників. Для посипання закупили технічну сіль та пісок. Раніше для цього ми використовували щебеневу суміш, та кілька років тому від її використання відмовилися, бо вона дуже сильно засмічує каналізацію”, – розповів Іван Довбак. Найбільше, за його словами, нормальному прибиранню доріг заважають припарковані на узбіччях автомобілі, котрі, попри численні прохання комунальників та міської влади, власники продовжують залишати там на ніч. І дійсно, на тому ж проспекті Свободи сьогодні зранку можна було побачити чимало автомобілів, котрі снігоприбиральна техніка, оминаючи, просто замела снігом.

 

 

Та цікаво інше: скільки років в Україні говориться про шкоду від посипання доріг сіллю, у нас все ж продовжують її використовувати. Звісно, комунальників можна зрозуміти: 50-кілограмовий мішок технічної солі в Україні можна купити приблизно за 120 грн, це дешевий і дієвий спосіб боротьби з ожеледицею. Технічна сіль, змішана з піском (так звана соляно-піщана протиожеледна суміш) коштує ще дешевше – близько 70 грн за ті ж 50 кілограмів. Дешево і просто, але разом із тим – зовсім неекологічно. Як запевняють екологи, сіль, розсипана на тротуарах, а особливо біля квітників та дерев, потрапляючи у ґрунт, засолює його, може навіть взагалі знищити дерево. Не раз говорилося вже і про те, що сіль псує автомобілі, сприяє розповсюдженню корозії на днищах машин. Мовляв, у зимовий період, аби уберегти автомобіль, його потрібно частіше мити, ретельно вимиваючи залишки технічної солі. Побутує також думка, що вигулюючи домашніх тварин по снігу, посипаному сіллю, слід бути обережним, оскільки тварини можуть отримати опіки лап. З цією думкою, щоправда, не згоден ужгородський ветеринарний лікар Дмитро Дацюк. У коментарі “Про Заходу” він зауважив, що до нього за останні снігові тижні не зверталися власники тварин із скаргами на опіки від солі в чотирилапих. На думку ветеринара, звичайна сіль не здатна нашкодити лапам тварин. Ну а виходом для тих господарів, котрі все ж бояться випускати своїх улюбленців на посипані доріжки, може стати собаче взуття або спеціальні креми, які наносять на лапи тварин перед прогулянкою.

Власне, не боятися за лапи тварин і своє засолене взуття ужгородці можуть у центральній частин міста. Як запевнила директор ТОВ “АВЕ-Ужгород” Наталія Якубик, технічну сіль на пішохідних доріжках в межах центру міста працівники “АВЕ” не використовують, натомість закупили безпечний бішофіт. Бішофітом називають магнієву сіль, вона є в рази дорожчою за звичайну сіль, коштує близько 900 грн за 50 кілограмів, однак і в рази ефективніша. “Весь посипний матеріал, а це близько 80 м.куб. суміші, ми закупили ще восени. Наші працівники працюють щодня, у період снігопаду навіть у три зміни. Робимо це так: спершу автомобіль очищає проїжджу частину, за нею наші працівники прочищають зливову каналізацію, пішохідний перехід, прохід до зупинок громадського транспорту, пішохідні доріжки. Ми знаємо, що технічна сіль є шкідливою для рослин, тварин, псує автомобілі та взуття, тому використовуємо її мало, лише перемішаною з піском і подалі від зелених насаджень. В основному центральна частина міста посипана безпечним бішофітом”, – зауважила Наталія Якубик.

 

 

 Цікаво, що бішофіт для посипання пішохідних доріжок використовують і в Мукачеві. За словами начальника управління міського господарства Мукачівської міської ради Вячеслава Гасинця, тротуари в Мукачеві посипають виключно бішофітом або піском. “Бішофіт – матеріал дорогий, але дуже ефективний. Він працює навіть при температурі -30 градусів, швидко розтоплює лід. В ідеалі комунальники повинні посипати заледенілі доріжки бішофітом, а через кілька хвилин, коли лід розтане, прибрати його з доріжки зовсім. Коли ж надворі не дуже холодно і нема сильної ожеледиці, можна використовувати звичайний пісок. Але з ним теж треба бути обережним, не можна розсипати його поблизу зливової каналізації, бо навесні доведеться ще більше грошей витратити на її прочистку”, – зауважив Вячеслав Гасинець.

У ці дні в Мукачеві триває фестиваль “Червене вино”, тож до міста з'їхалося багато туристів.  Не дивно, що найбільша увага комунальників тепер прикута до міського парку, центральної частини та місць туристичних родзинок, з яких намагаються вивезти весь сніг. Наразі очільник управління міського господарства говорить про розчищені основні дорожні артерії міста та готовність в разі снігопадів задіяти на основі договорів додаткові сили приватних підприємств.

А поки результат недосконало розчищених від снігу вулиць видно у зведеннях поліції. Так, за словами речниці Патрульної поліції Закарпатської області Марії Туряниці, лише за вчорашній сніжний день в Ужгороді, Мукачеві та на трасі “Кив-Чоп” сталися одразу вісім ДТП. В інші дні кількість аварій зазвичай не перевищує 4-5. Звісно, в поліції не готові з упевненістю сказати, що виною усіх цих дорожніх пригод стали сніг та ожеледиця, варто, мабуть, зробити поправку і на святковий день, тобто збільшення кількості п'яних за кермом. Однак, якщо взяти до уваги, що в описі більшості цих, на щастя, несмертельних аварій серед причин були і недотримання допустимої швидкості руху, і недотримання безпечної дистанції, можна сказати, що сніг у поєднанні з неуважністю і недотриманням правил зробили свою справу і ще раз довели: на комунальників надійся, але й сам себе бережи.

“Про Захід”                  

Про Захід