Бобер — рід великих водних гризунів з перетинчастими лапами, широким плоским хвостом і густим, водонепроникним хутром. Взагалі бобриків не спостерігалося на Воловеччині майже вісім років. І їх поява у наших лісах тільки радує.
Місцеві умови їм ідеально підходять: тут достатньо води та дерев і чагарників. Для регіону присутність бобрів важливо, так як вони забезпечують збереження водойм, запобігаючи їх пересихання. Тепер місцеві жителі можуть не хвилюватися – бобри почали повертатися в область, а значить, з річками все буде в порядку.
На особливу увагу заслуговують будівничі здібності бобрі. У Нижньоворітському лісництві с.Ялове на болоті, бобри побудували хатки — великі конічні будівлі із хмизу та гілок, скріплених мулом та глиною. Раціон річкового бобра складається виключно з кормів рослинного і деревного походження. Влітку це пагони, гілки, кора, листя та бруньки, взимку ж єдиною їжею є деревина, серед якої перевага віддається вербі, осиці і березі. Так як взимку бобри не виходять на поверхню, то їм доводитися запасати їжу на зиму, натягуючи гілля під воду.
Тішить той факт,що на нескінчену вервицю негативних чинників спричинених людиною,природа має надзвичайний потенціал до відновлення і колись зниклі види,тепер знову повертаються у свої пенати.
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
