Підтримувати ж імунітет краще не медикаментами, а здоровим харчуванням, вітамінами та …рухливими іграми
Часто хворіючі діти – це вже тенденція чи поодинокі випадки? І яку кількість ГРВІ на рік можна вважати допустимою нормою? Як нам узагалі зміцнити імунітет своїх чад, аби при цьому не нашкодити? Про це та багато інших цікавих для батьків речей головний редактор “Закарпатки” й ведуча програми “На часі” на 21 каналі Наталія Петерварі розпитувала в кандидата медичних наук, лікаря вищої категорії, дитячого клінічного імунолога Оксани Стинич.
“Самопризначені” імуностимулятори можуть обернутися бідою
З приводу численних скарг, що діти, особливо дитсадківського віку й молодші школярі, дуже часто хворіють, Оксана Анатоліївна констатувала: дійсно, тенденція до збільшення не тільки кількості ГРВІ, а й їх ускладненого перебігу наростає. Серед причин цього – набагато раніший вихід у соціум, через що малюки стикаються з більшою кількістю вірусних інфекцій. Даються взнаки й особливості харчування: батьки, щоб полегшити собі життя, використовують напівфабрикати, насичені консервантами, які накопичуються в організмі й послаблюють імунітет. При цьому до 3% дітей мають так званий пізній імунний старт, і вони можуть хворіти 5-6 разів на рік, навіть із ускладненнями. Та якщо ця межа перейдена – слід звернутися до імунолога.
То як же посилити імунітет сина чи доньки? Нині в аптеці не проблема купити імуностимулятори – від ехінацеї до складних синтетичних препаратів, і часто мами дають їх чадам самостійно. Але це – погана ідея. “Цікава ситуація: щоб зробити зачіску, манікюр або ж ремонт – ми шукаємо хорошого спеціаліста. А лікувати дітей беремося самі… Нонсенс. Перше, що я раджу своїм знайомим, у котрих з'явилося поповнення в сім'ї, – це знайти класного педіатра, і хай він “веде” вас у процесі зростання. Крім грипу й парагрипу, є понад 200 видів ГРВІ, дитина може хворіти кожні 2 тижні, поки її імунна система навчиться адекватно реагувати. І тільки досвідчений лікар, який добре знає особливості вашого малюка, визначить, коли достатньо симптоматичної терапії, а коли слід підключати “важку артилерію” чи навіть госпіталізацію. Своїм колегам я раджу не призначати просто так імунотропні препарати – вважаю, максимум, що можуть прописати педіатри, – це вітаміни, мікроелементи та лізати різних бактерій. Вони викликають тимчасовий, але стійкий імунітет до бактерійних ускладнень вірусних інфекцій. А безконтрольне введення дітям імуностимуляторів через кілька років здатне призвести до дуже серйозних наслідків: якщо в родині були алергії, ревматизм чи, не дай Бог, онкозахворювання, – ми не знаємо, яку ланку простимулює той чи інший препарат, навіть рослинного походження”, – застерігає Оксана Стинич.
Перш ніж давати діткам екзотичні плоди, вимочіть їх годинку в воді
Натомість мамам вона радить велику увагу звертати на здорове харчування з достатньою кількістю овочів-фруктів – це не тільки запорука дитячого здоров'я, а й формування правильних харчових звичок на все життя. Але… Якщо в сезон дозрівання ті ж яблука, картопля містять чимало вітамінів, то в січні-лютому натуральної аскорбінки в них уже практично нема. Тому потрібні допоміжні препарати, важливо просто, щоб вони були якісними, – такі не накопичуються в організмі. Підбирати вітаміни має педіатр, орієнтуючись на ті, які вже добре себе зарекомендували, мають натуральну основу, а в ідеалі – супроводжуються фітонутрієнтами.
Ведуча принагідно поцікавилася думкою Оксани Анатоліївни стосовно екзотичних овочів-фруктів – бо останнім часом науковці агітують споживати те, що виросло в “рідній” кліматичній зоні. “Генетично справді це нам ближче, бо поки всього 2-3 покоління стали вживати екзотику, яка дійсно дуже часто викликає в дітей алергічні реакції, – каже лікарка. – Але це зумовлено не стільки тим, що є всередині плодів, а тим, що в них на шкірці – адже перед транспортуванням для кращого зберігання їх буквально замочують у великих ємностях із консервантами. Тому малюкам до трьох років ми взагалі не рекомендуємо давати “чужі” продукти, а для старших їх (та навіть наші базарні, бо ж хімію при вирощуванні зараз використовують повсюдно) варто на годинку-півтори повністю занурити в холодну воду, потім промити й тільки так, очистивши від шкірки, давати”.
Щеплення – це захист. Перелік хвороб, при яких вакцинація взагалі заборонена, дуже малий
Стосовно щеплень від грипу, котрий ось-ось може постукати в наші двері, Оксана Стинич висловила думку, що в закритих колективах, як-от в інтернатах, воно потрібне, бо там недуга здатна дуже швидко поширюватися. А взагалі профілактику грипу треба проводити до середини листопада: зараз це вже не актуально, бо на формування імунітету йде від тижня до трьох. Дітей, молодших 6 – 8-ми місяців, взагалі не вакцинують від грипу, а особисто гостя програми “На часі” не рекомендує цього й малюкам із пізнім імунним стартом, якщо є можливість потримати їх дома. Зате важливо щепитися їхнім батькам (саме вони можуть принести заразу в дім); старшим людям; тим, хто має хронічні захворювання; діткам із певними (!) видами імунодефіцитів.
А от щодо щеплень загалом, то вони, переконана Оксана Анатоліївна, просто необхідні: “Ми не маємо права не захистити наших дітей від певних інфекцій, якщо можемо це зробити. Це думка одного з моїх учителів-імунологів. Уявіть собі, що невакцинований від туберкульозу малюк у 3-4 роки зустрівся з ним. А тепер ми маємо масово резистентні форми, які не піддаються традиційному лікуванню. Хто дав право батькам зробити з такої дитини інваліда? Бо вона ніколи не буде абсолютно здоровою… Те саме з кором, кашлюком. Банальні інфекції здатні викликати важкі хронізуючі захворювання. Не кажу вже про поліомієліт, який має природні вогнища інфекції, в тому числі й на Закарпатті. Негативне ставлення до вакцинації часом пов'язане і з публікаціями у ЗМІ. Між тим перелік захворювань, при яких вона протипоказана взагалі, насправді дуже малий. Я особисто за 20 років практики, дякувати Богу, особливих проблем із щепленнями не мала. Зараз інша біда: вакцин нема, і чимало діток не щеплять саме з цієї причини, а не через супротив батьків”. Утім, за бажання в аптеках відповідні препарати придбати можна.
Дозвольте дітям побути дітьми – не перевантажуйте їх
Дуже актуальна для сьогодення проблема – перевантаженість учнів шкільними програмами, надмірне їх захоплення комп'ютерами та іншими гаджетами за рахунок традиційних рухливих ігор, а відтак – здоров'я. Оксана Стинич це підтверджує: “Якими гарними діти до мене приходять у вересні, і якими блідими, замореними, з синцями під очима я їх бачу у грудні! Причому це стосується не тільки школярів: тепер уже з 4-х років батьки стараються водити малят по якихось гуртках. Але я переконую: дайте можливість дітям побути дітьми! Так само з гаджетами. Нам, звичайно, простіше дати їх чадам і мати вільний час, щоб подивитися телевізор, поспілкуватися з подругами тощо. Але я як бабуся однорічного онука, приміром, намагаюся максимально відгородити його від телевізора, якого в нас просто нема, та від комп'ютера, хоч маля дуже ним цікавиться. Сучасні діти взагалі надзвичайно легко освоюють техніку, вони швидше розвиваються, й батьки часто від цього в захопленні. Але важливо вчасно вловити грань, коли ваше чадо починає втомлюватися, і зупинитися, незважаючи на те, що хочеться ще й англійською його навантажити, і музикою. Натомість знайдіть хорошого вчителя танців чи віддайте свого хлопчика на карате, волейбол, баскетбол. Бо наші діти дуже мало рухаються. Згадайте себе в дитинстві: у нас були і “доганяли”, і “резинки”, і гра в м'яча. А нинішнє підростаюче покоління більшість часу проводить у закритих приміщеннях, нафаршированих технікою, що не сприяє здоров'ю. Я навіть раджу батькам: якщо бачите, що дитина перевтомлюється, не чекайте підліткового періоду, коли вона тікатиме зі школи. Краще в таких випадках іноді дозволити проспати перший урок чи забрати з останнього, зменшити кількість додаткових занять. Вчіться відчувати свою дитину й домовлятися з нею”.
Насамкінець Оксана Анатоліївна наголосила: якщо ваші син чи донька хворіють частіше, ніж 5-6 разів на рік, причому з ускладненнями, що тягнуть за собою прийом антибіотиків; якщо в них дуже важко протікають ангіни (або в класичній формі їх, синуситів або отитів понад 2-3 на рік); коли збільшені лімфатичні вузли або тривалий час тримається температура від 37о; спостерігаються незрозумілі діареї чи дисбактеріози; чомусь не вдається вивести глисти тощо – звертайтеся до імунолога.
