Сьогодні, 17-го листопада, під час робочого візиту в Ужгороді міністр науки і освіти Лілія Гриневич розповіла, які будуть подальші дії у випадку, якщо Угорщина й ділі буде наполягати на своїй принциповій позиції щодо “мовної” статті в законі про освіту. “Спочатку ми маємо дочекатися висновку Венеційської комісії, почуємо їх висновки, цей висновок нам дасть підстави, в якому напрямку далі рухатися. Відповідно нього Україна буде працювати над імплементацією цієї статі зокрема ми будемо дописувати статтю про загальну середню освіту в законі про загальну середню освіту. Там, на мою думку, нам треба врахувати власне цю специфіку національних громад, в залежності від їхньої мови, до якої мовної групи вони належать і мовного середовища, в якому вони мешкають, дати декілька моделей, з яких вони можуть вибрати. Без сумніву цю дискусію ще треба буде провести в українському парламенті, тому що закони приймає парламент. Наше завдання запропонувати найбільш ефективні моделі, які будуть позитивно відображатися на якості освіти дітей.
Щодо позиції Угорщини, на сьогодні, на жаль, ця позиція більше політична, ніж та що стосується освіти дітей. Мені прикро, що внутрішньополітична ситуація в Угорщині і, зокрема, передвиборча кампанія впливає на закон про освіту в Україні. На превеликий жаль, це той контекст, який ми зараз маємо. І ця безкомпромісність позиції Угорщини, де вони кажуть: все зберегти тільки так, як є, вона не може бути прийнятною. Тому що теж “як є” не приносить успіху дітям. Тому що, на жаль те, “як є” призводить до того, що діти відрізані від можливостей здобувати вищу освіту в Україні, бо понад 64% дітей з таких шкіл взагалі не складують тестування з української мови. Я не вважаю це бідою цих дітей, це біда української держави, яка за стільки років незалежності не змогла в українських школах для національних громад зробити таку систему навчання, після якої діти гарантовано володіли би державною мовою”, – відзначила Лілія Гриневич.
“Про Захід”
