Віталій Скоцик: “Українська політика стала формою конкуренції між олігархами”

Опубліковано:

Політична реклама

Вони стали сенсацією останніх місцевих виборів, посівши третє місце серед політичних сил. Вони почали кампанію проти поспішного відкриття ринку землі, за що були названі популістами, але в підсумку влада відступила від цієї ідеї. Вони з десяток раз виходили під парламент – щоб показати, до чого призводить криза у сільському господарстві, зумовлена змінами в оподаткуванні агросектору. Вони – це команда Аграрної партії. З її лідером Віталієм Скоциком ми говоримо про все, чого бракує Україні для повноцінного розвитку. В одвічних питаннях “Хто винен?” і “Що робити?” він орієнтується дуже добре.

Ви – успішний керівник компаній, викладач аграрних вузів, доктор економічних наук. Ще й комбайн водити вмієте. Але всі ці амплуа зараз відійшли на задній план. Чому вирішили йти в політику?

Усі мої амплуа нікуди не ділися, вони і є моїм досвідом, який я використовую в політиці. А пропозицію очолити партію я прийняв, тому що побачив, що поки ми всі якісно робимо свою роботу у різних сферах, нагорі країну грабують клептократи – і розвитку нема. Державна “риба” гниє з голови: народ щось творить, створює власними руками багатства, а вони осідають у чиїхось кишенях. Стало зрозуміло, що ми повинні самі йти у владу і змінювати державу, бо очікувати, що паразитарний клас чиновників сам себе реформує – невдячна справа.

Чому саме Аграрна партія?

Це чи не єдина сила в Україні, яка має свою історію – понад 20 років. Вона задумана саме як ідеологічна партія, а не проект під вибори. На початку вона бралася за захист інтересів селян і агровиробників. Сьогодні це всенародна сила, в якій аграріїв лише третина, а решта – освітяни, медики, управлінці і так далі. Ми представляємо інтереси всього суспільства – і міста, і села. Маємо вже понад 4000 депутатів місцевих рад, які працюють на інтереси своїх громад, районів і областей. Єдині, кого ми не представляємо, – це олігархи. На жаль, їх представляють усі нинішні парламентські партії. І це треба змінювати. Політика – як форма конкуренції олігархів через їхніх маріонеток при посадах і в ЗМІ – веде Україну до катастрофи. З такою політикою треба покінчити.

Віталій Скоцик, лідер Аграрної партії: “Аграрна партія – це всенародна сила, в якій аграріїв лише третина, а решта – освітяни, медики, управлінці і так далі. Ми представляємо інтереси всього суспільства – і міста, і села”.

 

Якою повинна бути політична система, на вашу думку?

Вона має бути структурована за рахунок появи справжніх ідеологічних партій. Наш видатний інтелектуал і економіст Богдан Гаврилишин вважав, що оптимально мати 3-5 ідеологічних партій, що стабільно існують протягом десятиліть. Це, зокрема, центристська партія, яка буде визначальною для розвитку країни. У моєму розумінні Аграрна партія – це якраз та партія, яка має лягти в основу центристської сили. Мають з'явитися також більш яскраво виражені консерватори, ліберал-демократи, справжні ліві і справжні праві. А поки що – навіть якщо брати вибори жовтня 2014-го року, то лише одна політична сила мала історію довшу, ніж рік, усі інші були створені під вибори. Це політичні проекти, завдання яких – влада і фінансові потоки нашої держави. Виконавши свою невеличку роль для їхніх власників, вони розсипаються.

Нещодавно під тиском вулиці Верховна Рада направила в Конституційний суд законопроекти щодо скасування недоторканності депутатів. Це “перемога” чи “зрада”?

Це лише перший крок, який ще не гарантує, що нардепи позбудуться недоторканності. Але навіть якщо це вдасться, саме зняття недоторканності не принесе якісних змін без реформи виборчого законодавства, дієвої системи правосуддя і боротьби з корупцією.

Аграрна партія давно вимагає оздоровити парламентаризм. Безкарність корупціонерів і їхня здатність “виринати” на різних посадах – це наслідок паралічу суддівської системи, Нацполіції. А те, що парламент нещодавно провалив голосування за нові виборчі закони, свідчить про опір олігархічної системи політичним реформам. Вони хочуть зберегти “мажоритарку”, щоб і далі засипати округи корупційними грошима, купувати виборців і здобувати владу. Тому поки що перемоги я не бачу – йде позиційна боротьба.

Синхронно зі зняттям недоторканності з нардепів слід працювати над утвердженням верховенства права. Треба забезпечити очищення правоохоронної та судової систем від корупційних елементів та структур, що виконують політичні замовлення високопосадовців.

Якщо вже зайшла мова про реформи, як ви оцінюєте медичну реформу – ваші експерти аналізували її?

Звичайно, ми зробили вже не одну заяву з цього приводу. Хід ухвалення медичної реформи та її якість викликають сумніви в її ефективності. Законопроект “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів” (№6327) в оновленій редакції продовжує суперечити Конституції України. У статті 10-й цього законопроекту йдеться про те, що обсяг платних медичних послуг може складати до 20%. Це спроба всупереч Конституції частково впровадити платну медицину.

Йдемо далі. Згідно з соціологічними дослідженнями, українці вважають медицину найбільш корумпованою галуззю в Україні. І при цьому цією реформою передбачається створення нового уповноваженого органу – Національної служби здоров'я – який має “опікуватися” максимально централізованими коштами на охорону здоров'я. Він буде ділити 100 млрд гривень – скоріше за все, на зразком того, як НКРЕКП у ручному режимі формує тарифи і оперує коштами, які складають половину держбюджету. Медреформа може перетворитися на черговий дерибан для “обраних”.

Ну а що з “осучасненими” пенсіями?

Ухвалення пенсійної реформи подається як грандіозна перемога. Насправді ж “осучаснення” пенсій мало би відбуватися давно, планово і постійно – відповідно до закону “Про індексацію грошових доходів населення”, що є чинним іще з 1997 року, але не виконується! Чомусь мільйони пенсіонерів у останні роки справедливого перерахунку своїх пенсій не бачили. Можна згадати, наприклад, якою була мінімальна пенсія п'ять років тому. Станом на 1 січня 2013 року вона складала 894 гривні. Зараз Уряд обіцяє довести її до рівня 1452 гривень. Це буде означати, що вона, порівняно з ситуацією на початок 2013-го, збільшиться на 62%. Але інфляція за цей же період уже склала майже 120%!

Суть пенсійної реформи Уряду – не в “осучасненні”, а передусім у скороченні дефіциту Пенсійного фонду на вимогу міжнародних кредиторів. І скорочення це, судячи з усього, має відбуватися не за рахунок збільшення надходжень до ПФ через зростання економіки. А за рахунок майбутніх пенсіонерів, котрі, по-перше, будуть отримувати менше (зниження коефіцієнту заміщення з 1,35 до 1), і, по-друге, вимушені будуть виходити на пенсію значно пізніше через суттєве підвищення норм страхового стажу.

Аграрна партія протестувала проти зміни податкового законодавства для аграріїв і впровадження системи дотацій. Тоді вас звинуватили в лобіюванні інтересів великих олігархів, яким нібито був вигідний спецрежим ПДВ…

А тепер ви можете переконатися, що саме система дотацій вигідна олігархам. Особливо тим, які в друзях у Президента. За перші сім місяців поточного року найбільшими отримувачами допомоги були великі успішні холдинги – “Миронівський хлібопродукт”, співвласником якого є Юрій Косюк, та “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка (942 млн грн та 236 млн грн відповідно). У проект бюджету на 2018 рік закладено обмеження – не більше 150 млн грн дотації в “одні руки”, але і це обмеження вони намагаються через підконтрольних депутатів зняти, щоб жирувати далі. Уже є відповідна поправка, яку проштовхує група нардепів.

Тобто на словах українська влада стимулює малий та середній бізнес, насправді ж підтримує людей із списку Форбс і друзів Президента, чиї статки ростуть, як на дріжджах.

Ви багато їздите країною, спілкуєтеся з людьми. Чи є дисбаланс у розвитку різних регіонів?

Я знаю стан доріг у Закарпатті, яке вважається дотаційною областю. Але повірте, стан доріг на Полтавщині не кращий. Я був там кілька тижнів тому. Хоча там видобувають 40% українського газу, велику частину нафти, виробляють багато зерна, цукру, олії – а села при цьому так само вимирають, молодь так само втікає на заробітки. Процвітає рейдерство, на яке не реагують правоохоронні органи, а судді ще й сприяють йому, не без вигоди для себе. Усе це свідчить про одне – система управління державою прогнила, і українців усіх регіонів грабують однаково. Зате статки багатіїв зростають, попри всі кризи. Ми повертаємось до головної проблеми – якості еліт при владі.

Чи змінюється свідомість наших людей – вони й далі чекають доброго царя?

Із мого спілкування з людьми в усіх куточках країни можу зробити висновок – свідомість змінюється. Найголовніше – вони готові і хочуть будувати свою державу. Вони розуміють, що для того, щоб жити успішно і заможно, потрібно починати з себе, своєї родини і свого населеного пункту. Тому зараз активно триває створення об'єднаних громад, відбуваються вибори в них. Для нашої партії це дуже важливо – привести до влади у громадах успішних місцевих лідерів, які почнуть реформи “знизу”. А потім будемо виходити на парламентський рівень, щоб оздоровити законодавче поле всієї держави, покінчити з корупцією у владі і вивести країну на шлях сталого розвитку. Чим більш згуртованим буде суспільство – тим швидше настануть зміни.

Довідка:

Віталій Скоцик – народився 1972 року у с. Симонів Гощанського району Рівненської області у вчительській родині. Навчався у Національному аграрному університеті (Україна) та Університеті Пурдью (США). Починав професійний шлях як викладач Національного аграрного університету (1994-1995). Працював директором філіалу Natures Way Foods (Велика Британія), головою наглядової ради групи компаній АМАКО, виконавчим директором Landkom International. Має ступені кандидата сільськогосподарських наук, доктора економічних наук. Почесний академік Академії Аграрних Наук України. У вересні 2014 року очолив Аграрну партію. 

Про Захід