Планується підписання угоди про співпрацю і партнерство Ужгорода та норвезького міста Кіркенес комуни Сьор-Варангер. Для цього ветеран транскордонного руху, який активно розвивав становленнямеханізму Баренцевої Євро-Арктичної ради і успішності Баренцевого регіону, мер цього міста Рюне Рафаелсен у червні приїде в обласний центр Закарпаття. Про це з паном Рюне домовився заступник міського голови Ужгорода Олександр Білак у Словаччині під часроботи міжнародної науково-практичної конференції “Інноваційне забезпечення сучасного транскордонного співробітництва Словаччини й України”, яка проходила у рамках реалізації проекту “Інформаційне забезпечення та імплементація інноваційних підходів у транскордонному співробітництві Словаччини та України”.
Конференція тривала два дні, 16-17 березня, у конгрес-центрі Академії наук Словаччини біля підніжжя Високих Татр, у ній взяли участь науковці, експерти зі Словаччини, України, Польщі, Нідерландів, Фінляндії та Норвегії.
До речі, на відкритті форуму зазначалося, що нинішній заступник міського голови Ужгорода Олександр Білак працює в проекті транскордонного співробітництва України зі Словаччиною та щодо Баренцевої Євро-Арктичної ради з 2010 року. Олександр Павлович у своєму вітальному слові учасникам конференції нагадав, як багато років тому проходила перша конференція в Ужгороді й експерти, які їхали на неї з ЄС, більше 5 годин прочекали у черзі на кордоні, а відтак задалися питанням: як же співпрацювати, якщо немає навіть можливості швидко і комфортно подолати межу між сусідніми регіонами.
Доктор соціологічних наук, директор Інституту транскордонного співробітництва (Ужгород), дипломат Сергій Устич порівнював досвід роботи Карпатського єврорегіону, яка, на жаль, останнім часом занепала, із механізмом Баренцевої Євро-Арктичної ради та успішністю Баренцевого регіону.
До цього регіону входять 13 прикордонних територій країн (із населенням близько 5,5 мільйонів) Північної Європи – Норвегії, Фінляндії, Росії, Швеції, Данії, Ісландії (ще 9 країн – Європи, США, Канада та Великобританія мають статус спостерігачів), співпраця між ними постійно розвивається і є дуже успішною. Заснована вона на філософії, яку визначив “батько” ради – міністр іноземних справ Норвегії Торвальд Столтенберг: прагматизм, взаєморозуміння. Щороку в рамках співпраці на різні проекти розподіляється близько 3,5 мільйонів євро.
На конференції зазначалося, що, наприклад, механізм спрощеного перетину кордону (малий прикордонний рух у нас і “безвізовий режим” у них) скандинавам запропонували з досвіду Закарпаття із сусідніми Словаччиною, Угорщиною, Польщею. Натомість зараз доцільно використовувати – не копіювати, а адаптовувати досвід північно-європейського регіону у співпраці країн Карпатського регіону, зокрема, Словаччини та України.
У багатьох доповідях під час роботи у двох секціях на конференції детально аналізували співпрацю Закарпаття та Словаччини, напрацювання Баренцевого регіону, спільні та відмінні економічні, соціальні виклики і шляхи їх подолання, демографічну ситуацію, зайнятість, статистичні показники, чому Словаччина здійснила прорив у розвитку автомобілебудування, а Закарпаття втратило такий шанс. Чимало доповідей були пов'язані з впливом Росії, котра здійснює агресію проти України і як це, з огляду на міжнародні санкції, позначається на співпраці в рамках Баренцевого регіону, куди входять і кілька федеральних округів Росії.
