У неділю, 14-го серпня, християни східного обряду відзначатимуть одне з найпоетичніших свят, церковного календаря – Маковія, або Перший Спас. Повна релігійна назва цього свята – Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. Втім, через те, що на цей день припадає ще й свято семи святих мучеників Макавеїв, в народі його називають Маковія, або Маковея, а також Медовий Спас.
На Маковея починається піст, який в народі має назву "спасівка". Вважається, що Маковія – це вже проводи літа, а ластівки, які звіщають початок весни, летять у вирій, тим самим віщуючи осінь.
В цей день прийнято освячувати квітки в церкві. А також воду і мак. Букетик квітів, які несли до освячення, обов'язково мав містити голівку дозрілого маку.
Такий букет називається "маковійчик" або "маковійка" і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): волошки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.
"Маковійську квітку" переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, волошок, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв'язували червоною стрічкою. Голівки маку в'язали в окремий букет.
На житомирському Поліссі до маковійнового букета додають морквинку, невеликі качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. На Черкащині колись вважали, що на Маковея треба обов'язково посвятити квіти, бо "від цього квітне господарство". Святити несли також вінок із квітів і колосків, посередині якого ставили свічечку.
Після освячення маковійчика кладуть за образами, і він зберігатиметься там аж до весни, а деякими травами і маком будуть користуватися за необхідності, адже "освячене зело до всякої слабості здібне". Навесні мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до кіс – "щоб не випадало з голови волосся".
Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м'ята мала оберігати сім'ю від усякої напасті й додавати здоров'я, ласкавці — щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.
До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть. За народними уявленнями, відьма або упир не могли заподіяти людині шкоди, аж поки не визбирають весь мак до зернини. Вважалося, що відьми дуже боялися такого маку, особливо з першої маківки, яку вони намагалися вирвати на чужому городі.
Обрядовою їжею цього дня є "шулики", або "ломанці". Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаним заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти.
А медовим свято називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.
Народні прикмети на Маковея:
Який Маковій, таке й Успіння (28 серпня).
Пройшов Спас — пішло літо від нас.
"Про Захід"
