9 вересня 2014 року Ужгородська міська організація ВО “Свобода” спільно із Закарпатською організацією товариства “Лемківщина” провели мітинг-реквієм до 70-ї річниці трагедії українців Закерзоння.
Цього дня 1944 року Польський комітет національного визволення та уряд УССР вирішили довершити етнічну чистку українців і уклали угоду про так звану евакуацію українців з цих земель. Депортація відбувалась у кілька етапів і завершилась 1951 р. на Західній Бойківщині.
За цей час із Закерзоння в УССР було примусово виселено понад 700 тис. українців, переважно у теперішні західні та південні області України. Від депортацій, здійснених польською владою, постраждали понад пів мільйона українців, тисячі загинули.
У центрі Ужгорода зібралися свободівці та три покоління депортованих лемків – батьки, діти та онуки, а також ужгородці, чиї родичі змушені були залишити свої рідні землі 1944–1946 рр. На Театральній площі націоналісти виклали зі свічок слова “Ні терору!”, звучала молитва, учасники засуджували терор як злочин проти народів загалом.
Мітинг-реквієм провела заступник голови з питань національної пам'яти Закарпатської обласної організації ВО “Свобода” Ірина Гармасій: “Якщо досі багато українців не знали, що таке терор, то російська агресія показала нам чорну душу тероризму. Винищення на заході України національно-свідомих українців у ХХ столітті також було свідомим сталінським терором, який здійснювала тодішня польська влада.
Сталінський терор завдав невиліковних ран душам багатьох поколінь депортованих українців Примусове виселення з прабатьківської землі є однією з найбільших несправедливостей, з якою може зіткнутися будь-яка людина. І ми стоїмо тут, щоб розповісти людям про ті події, які досі не засуджено міжнародною спільнотою. Ми вимагаємо від Верховної Ради України визнати статус жертв депортацій та не допустити подібної трагедії в майбутньому”.
Як нагадала свободівка, депортації українців з їхніх етнічних земель супроводжувалися політичними репресіями, масовим терором з боку польських шовіністичних банд, спаленням українських сіл, нелюдськими знущаннями та жорстокими вбивствами тисяч безневинних. “Коли 1944 року горіли села на межі із Закарпаттям, цілу добу в Ужанській долині було видно, як удень. Закарпатці з жахом згадували про ті зойки, крики і волання людей, яких насильно виганяли з хат. Сталінський терор в 1940-1941 роках пережили і закарпатці, коли шукали кращої долі в СССР після анексії Карпатської України. Майже десять тисяч наших громадян перейшли угорсько-совєцький кордон у пошуках кращої долі, і опинялися в ГУЛАГу”.
Також за підтримки “Свободи” в річницю 70-річчя від початку етнічних чисток лемки Закарпаття відвідають рідні місця в Польщі.
Прес-служба Закарпатської обласної організації ВО “Свобода”
