Уже ближчим часом Верховна Рада може прийняти закон № 1187-2 про вищу освіту. Передбачаються дуже серйозні новації. Хоча навіть якщо закон буде прийнято нинішня вступна кампанія пройде ще за “старими” правилами.
Подаємо перелік новацій за аналізом проекту закону, який провело видання “112”, спільно з головою комітету ВР з питань науки та освіти Лілією Гриневич. Для початку – зміни, які передбачили для абітурієнтів і студентів.
– Зовнішнє незалежне тестування (ЗНО) та схему розрахунку вступного бала закріпили де юре. Він буде розраховуватися як сума балів за сертифікати ЗНО (не менше 20% за кожен) + середній бал атестата (не більше 10% від загального бала) + бал за творчі або фізичні здібності (якщо потрібно) + бал за перемоги на олімпіадах, конкурсі робіт в Малій академії наук, підготовчі курси при вузі і т.п. (Від 0% до 5% від конкурсного бала). Сума множиться на коефіцієнт, розмір якого встановлює сам вуз. Сума коефіцієнтів дорівнює одиниці.
– Поза конкурсом можна буде вступати до бакалаврату або коледжу, але не в магістратуру. Ряд пільг буде поширюватися і на жителів Криму, вони прописані в т.зв. “Окупаційному законі”.
– Безкоштовні місця у вузі (тобто держзамовлення) розподілятимуть, виходячи з переваг абітурієнтів: куди йдуть найсильніші з них, туди держава і буде спрямовувати більше коштів. Навіть якщо вибір впаде на приватний вуз, держава може оплатити навчання і там.
Із 2016р. планується, що ще на етапі ЗНО абітурієнти будуть вказувати, в який вуз хочуть вступати. Але, як мінімум, до 2016р. держзамовлення буде розподілятися за нинішньою схемою: тільки 20% – на підставі конкурсів поточної вступної кампанії, а 80% – виходячи з минулорічних показників і побажань вузів. Це означає, що поки на популярних спеціальностях у престижних вузах безкоштовних місць більше не стане.
– Закон скасовує норму про обов'язкове “відпрацювання” протягом двох років для випускників, що вчилися за бюджетні кошти.
– Cтипендії підвищуватимуться поетапно, і до 2017 року повинні досягти прожиткового мінімуму. Це на рік пізніше, ніж планувалося у попередній редакції закону, прийнятій у І читанні в квітні. Зараз звичайна стипендія становить 830 грн, а прожитковий мінімум – 1176 грн. Коли почнеться підвищення, питання відкрите, адже виплати “бюджетникам” заморозили.
– Зберігається норма про пільговий проїзд у транспорті.
– Вводиться поняття “молодший бакалавр”. Мова йде не про механічну заміну терміну “молодший спеціаліст”, тому що цей рівень широко затребуваний і залишається, хоча він належить до системи не вищої, а профосвіти. Молодший бакалавр розглядається як самий короткий цикл вищої освіти.
– Дозволяється “перехресний” вступ до магістратури, тобто бакалавр, який отримав диплом за однією спеціальністю, може вступати до магістратури на іншу. Наприклад, юрист – на журналіста чи математик – на економіста. Нагадаємо, попереднє керівництво Міносвіти на чолі з Дмитром Табачником виступало проти цього і навіть судилося з цього приводу з Сергієм Квітом, який очолював тоді “Києво-Могилянську академію”, тепер же сам Квіт – міністр.
– Дозволяється брати академвідпустку на час навчання за кордоном. – Кредит, як одиниця виміру навчального навантаження, визначений на рівні 30 годин. За рік “стаціонару” набирається близько 60 кредитів, тобто близько 180 годин, приблизно стільки ж, скільки зараз. Сама кредитно-трансферна система вводиться в рамках Болонського процесу, для того, щоб спростити і уніфікувати розрахунок навчального навантаження в різних країнах. Наприклад, у польському вузі швидше зрозуміють цю систему, ніж пост-радянську, а значить, нашим студентам буде простіше перевестися на навчання в європейський вуз.
– Вчені ради ВНЗ зможуть нострифікувати іноземні дипломи, простіше кажучи, “визнавати” їх. Отже, ця процедура спрощується, тому що звертатися в Міносвіти буде вже не обов'язково.
– Студентам-призовникам в разі мобілізації гарантується збереження місця і стипендії. У нинішніх вкрай неспокійних умовах ця норма особливо актуальна.
– Студентське самоврядування розширює автономію і сферу діяльності. За новим законом, з ним будуть узгоджуватися відрахування, переведення студентів, заселення гуртожитків і призначення заступника декана по роботі зі студентами. При цьому адміністрація вузу не може втручатися в діяльність студентського самоврядування. Фінансуватися воно буде за рахунок членських внесків та власних коштів вузу – не менше 0,5% від суми надходжень.
– У законі дається вичерпне визначення циклів вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії (Philosophy Doctor, PhD). Диплом спеціаліста прирівняють до магістерських, а ступінь кандидата наук – до доктора філософії. Останній прийом на спеціаліста запланований на 2016 р. У варіанті закону до І читання планувалося скасувати перепідготовку. Але у варіанті до ІІ читання її залишили. Тут важливо відзначити, що якщо навчання проводилося за неакредитованою програмою, то випускники відділень перепідготовки отримують свідоцтво, а не диплом спеціаліста, як зараз.
