Сьогодні, 28-го вересня, пройшов круглий стіл на тему “Ужгород туристичний”. Перезавантаження“. Участь у заході взяли експерти з туризму та активісти. Народний депутат України Лев Підлісецький, екс-президент Львівського туристичного Альянсу розповів про досвід Львова у розвитку цієї галузі.
“У 2010-му році ми створили у Львові Львівський туристичний Альянс. Причиною створення була біда: тоді через свинячий грип до Львова майже ніхто не їздив. А попереду було Різдво. Тож представників туристичної галузі зібрали у Львівські міськраді з тим, аби спільно вирішити ситуацію. І ми придумали ідею, яка реалізувалася в проект “Львів за півціни”. Це дало нам потужний медійний привід і люди приїхали до Львова та пересвідчилися, що у нас все нормально. Це нам тоді показало одне: якщо всі учасники туристичного процесу об'єднаються, то багато що зможуть вирішити.
Крім того, успіх Львова почався з великої кількості фестивалів. Адже людина приїде в місто один раз, подивиться а гарну архітектуру і більше не приїде. В один з років Львів став містом ста фестивалів”, − відзначив нардеп.
Юрій Славік, організатор фестивалю середньовічної культури “Срібний Татош”: “У нас є така особливість, що Ужгород важко відділити від Закарпаття. В той час, як Львів сприймається окремо від області. У нас же місто і область сприймається як один бренд. Але обласний центр також має ресурс для власного позиціонування. В Ужгороді основний бренд − це сакура. Моя особиста думка, що цей бренд треба реанімовувати. Другий бренд − це вино. Фестиваль “Закарпатське Божоле” був в цьому сенсі доволі успішним, але теж майже зник. Часто буває, що фести просто втрачають актуальність, власне через нерегулярність проведення. А, якщо фестиваль не проводити два роки, то його потім дуже важко реанімовувати. Наступне, от маємо День міста Ужгорода − міста давнього і історичного: на цьому можна будувати концепцію. Але це свято чому спустили до майже маргінального рівня, по суті проводячи просту ярмарку.
Далі маємо доволі популярний фест “Червене вино” в Мукачеві. 4 дні там стоїть сцена і майже всі 4 дні заходу вона пуста. А мало б бути якесь цікаве дійство. Або такий нюанс: кажуть, що Львів славиться своїми кав'ярнями, а Ужгород − кавою, але ми навіть цим не вміємо скористатися. Також не використовується повністю потенціал наших музеїв”.
Своєю чергою, Павло Худіш, екскурсовод, аспірант кафедри історії України УжНУ відзначив, що на враженнях туристів і їх бажаннях повернутися на Закарпаття впливає і те, що вони потрапляють до, так званих, “чорних” екскурсоводів. Людей, які працюють непрофесійно, без належної підготовки, вони, переважно, активізуються в період великих фестивалів та свят. Також є “сірі” екскурсоводи − люди, які професійно займаються екскурсіями, але працюють у інших регіонах. Вони приїжджають сюди з екскурсійними турами і часто теж не повністю володіють інформацією про Закарпаття. “Тобто відбувається не дуже чесна гра. Безумовно потрібне ліцензування. Зокрема, у Празі немає монополії на курси для екскурсоводів, але є монополія на іспит, після якого ви отримуєте дозвіл на проведення екскурсій”, − пояснив Павло Худіш.
“Про Захід”
