Вже місяць, як в на самому кінці вулиці Загорської в Ужгороді стоїть готовий притулок для тварин. Стоїть пусткою, бо Департамент міського господарства шукає через ЗМІ організації й волонтерів, котрі згодилися би взяти притулок під опіку.
Спочатку в Департаменті казали, що притулок наразі не працює, бо немає жодного бажаючого взятися за його утримання. Мовляв, оголосили конкурс, та оскільки в умовах значиться, що міська влада не виділятиме для подальшої роботи притулку жодної копійки, тобто волонтерам доведеться його утримувати лише своїми милами – багато хто з зоозахисників просто побоявся брати на себе таку відповідальність.
Згодом, коли дівчата з організації “Барбос” повідомили, що подавали документи, в яких виявляли готовність взяти на себе утримання притулку, в Департаменті таки підтвердили, що заявки на конкурс подала одна зоозахисна організація. Саме цю заявку передадуть на розгляд депутатів міської ради вже на найближчому засіданні. І саме депутати мають визначити, чи передавати під опіку “Барбосу” новий притулок для бездомних тварин.
Голова організації Ірина Азізян підтвердила, що “Барбос” готовий хоч на наступний день після позитивного голосування депутатів братися до роботи у притулку. Однак одразу чесно попередила, що ужгородці навряд чи помітять найближчим часом зменшення кількості безпритульних тварин на вулицях міста. “Як би хто не хотів попіарится на відкритті притулку, люди повинні зрозуміти, що поки цей заклад не здатен вирішити проблему загалом. Хоча б тому, що у притулку є місця для 30-ти собак, а на вулицях міста їх бігає більше 500. І, повірте мені, щодня люди продовжують викидати десятки цуценят і кошенят, а також хворих дорослих тварин, яких не знають і не хочуть кудись прилаштувати.
Тому в першу чергу ми бачимо цей притулок місцем перетримки тварин, для яких шукатимемо нових господарів, а також місцем лікування хворих чотирилапих безхатьків. В останньому нам допомагатиме наш активіст, відомий у місті ветеринар Дмитро Дацюк. Щодо утримання притулку, то ми, звісно, розуміємо всю складність і відповідальність цієї справи. Я не готова зараз назвати навіть орієнтовну місячну суму, яка знадобиться для того, щоб оплатити комунальні рахунки, придбати їжу та ліки для тварин та оплатити інші поточні витрати. Це, мабуть, залежатиме від того, скільки малих безхатьків проживатиме у притулку та які процедури знадобляться.
Крім того, ми не ще знаємо, чи можемо робити щось на тій території власними силами. Я говорю в першу чергу про те, що ми хотіли би поставити огорожу не лише навколо вольєру, як є зараз, а обгородити всі виділені під притулок 30 соток землі. Бо нині якось воно так дивно виглядає, що вольєри обгороджені, а адміністративний будиночок стоїть собі окремо у полі. Також ми хочемо зробити так, аби у притулку цілодобово перебував черговий працівник, котрий доглядатиме за тваринами у будь-який час доби. Потрібно забезпечити й карантинну зону – словом, роботи багато. Дуже сподіваємося, що ужгородці нас підтримають, а небайдужі волонтери захочуть допомогти у догляді за вихованцями притулку. Якщо ж будемо бачити, що самі не “тягнемо”, шукатимемо міжнародну підтримку, благо, є багато ґрантових проектів, які працюють саме у цьому напрямку”, – розповіла Ірина Азізян.
Нагадаємо читачам, що притулок за очисними спорудами на вулиці Загорській планували здати ще у 2012 році. Того ж року міською радою була прийнята Програма регулювання чисельності безпритульних тварин в Ужгороді, яка, серед іншого, передбачала і будівництво притулку. Однак ця програма є свідченням того, як далеко не завжди владою виконується хороша ініціатива. За нею, до кінця 2014 року в місті мав не лише працювати повноцінний притулок, а й мусила пройти потужна облікова кампанія всіх домашніх тварин у місті. “З метою створення дієвого фінансового механізму регулювання чисельності тварин на території міста необхідно забезпечити максимальні надходження в міський бюджет сум збору з власників собак. Для цього потрібно організувати ефективну систему обліку, реєстрації та ідентифікації тварин, у тому числі і за допомогою електронних носіїв інформації (чіпів), нанесення клейма. Необхідно розробити і впровадити загальну електронну базу домашніх непродуктивних тварин у м.Ужгороді. Після реєстрації у зазначеній базі власникам повинні видаватися реєстраційні посвідчення або номерні знаки їхніх вихованців. За бажанням власника тварина може бути чіпована. У випадку, якщо тварина загубилась, вона легко може бути знайдена, ідентифікована і повернута власнику”, – йдеться у програмі.
Навіть, якщо у вас вдома і немає тварин, чи чули ви бодай про один випадок, коли співробітники міської ради ходили по квартирах і будинках ужгородців, проводячи облік домашніх тварин? А про чіпи я взагалі мовчу. Одним словом, з 2012 року немає ані обіцяної єдиної електронної бази всіх домашніх тварин Ужгорода, ані процедури обов'язкової реєстрації нових тварин, ані розробки сучасних “Правил утримання собак, котів та хижих тварин в м.Ужгороді” замість тих, які були прийняті міською радо ще у 1999 році. А один лише притулок, розрахований на 30 безпритульних тварин, проблеми з регуляцією у місті не вирішить, хоча й може стати у цьому плані першим кроком.
З чого ж нині складається поки пустий притулок для тварин на Загорській? Це невеличка адмінбудівля на дві кімнати, ангар для зберігання кормів, 14 вольєрів (12 – для собак і 2 – для котів). Адміністративне приміщення обладнане електричним опаленням і бойлером, є дві каналізації: окремо для тварин і людей, виведені крани біля вольєрів, а територія освітлена. У міській раді кажуть: ці 14 вольєрів є лише першою чергою, загалом же заплановано, що на території притулку будуть три таких вольєри. Щоправда, конкретних планів щодо подальшого будівництва немає, тож коли це станеться, прогнозувати ніхто не береться.
І наостанок трохи цифр: за приблизними підрахунками комунальних служб і зоозахисниів в Ужгороді проживає близько 1000 безпритульних тварин. 500 з них постійно проживають у житловій багатоквартирній забудові, ще стільки ж мігрують у складі зграй в районах приватної забудові та промисловій зоні міста.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Про Захід”
