В суботу, 26-го липня, закарпатський сегмент Інтернету сколихнув пост, розміщений в групі “Ужгород” в соцмережі Фейсбук. Ужгородець Володимир Кенсіцький повідомив, що став свідком та мимовільним учасником прикрого інциденту на автовокзалі №2 (Перечинському).
Водій кричав: “прив'яжіть її до плоту”
Суть полягала в тому, що чорношкіру жінку з грудною дитиною, яка намагалася сісти в автобус, випхали з транспортного засобу самі ж пасажири, ще й знімаючи це на відео. Жінку довели до істерики, на місце інциденту прибули правоохоронці. Зі слів очевидця, сцена видалася вкрай огидною. Читайте копію посту нижче.
Журналіст “Про Заходу” поспілкувався з Володимиром Кенсіцьким особисто та більше дізнався про неприємний випадок.
Чоловік розповідає, що разом з дружиною повертався додому, і, проходячи через автовокзал, побачив якесь збіговисько: на місці стояла автівка міліції, купа рознервованих людей і двоє міліціонерів намагалися всадити темношкіру жінку в міліцейське авто. На лівій руці у жінки був одягнутий один наручник. “Міліціонери намагалася з нею поводитися максимально обережно, бо вона була досить агресивна. Люди, які там були, розповіли, що вона хотіла доїхати до Перечина, а коштів на квиток не мала. Я особисто цього не бачив, тому не можу нічого стверджувати. Далі, зі слів людей, водій почав її виганяти з маршрутки. Якийсь хлопець, вона на ньому розірвала майку, почав знімати її на телефон. Словом, все швидко закрутилося.
Як я розумію, вона не сама кинулася ту футболку на чоловікові рвати, до неї була застосована фізична сила і вона пручалася. На момент, коли я підійшов і став на її бік, шумів натовп роздратованих людей, її намагалися всадити в машину міліції, а водій автобуса підбіг і почав кричати, що, мовляв, “прив'яжіть її до плоту, хай лишається тут з цим дітваком”.
Оце мене найбільше і вивело з рівноваги. Адже кожен з нас може опинитися в такій ситуації. Ніхто від цього не застрахований. Ще й якась жіночка почала мені кричати, що “ви не видите − вона чорна та ще й якась хвора”.
Чоловік розповідає, що він володіє англійською, тож спробував поговорити з наляканою молодою жінкою, аби її бодай заспокоїти. “На початку вона не дуже хотіла йти на контакт. Я намагався з нею поспілкуватися, пояснював, що хочу їй допомогти. Якось потрохи вдалося її розговорити. Вона сказала, що просто хоче додому, щоб її не займали і зняли наручник. Попросила мене, бо там поруч з машиною міліції стояв дитячий візочок, допомогти його скласти. З усього натовпу один хлопчина підійшов і допоміг мені скласти цей візочок.
Інша маса людей просто стояла, щось викрикувала і “дивилися кіно”. Це було реально страшно. Міліція поводилася адекватно, проблема була в тому, що правоохоронці не могли з нею поговорити. Позаяк жінка знала буквально два-три слова по-українськи. Крім того, що її ніхто не розумів, вона ж молода мама, можливо, ще не прийшла до себе після пологів. Треба було просто по-людськи віднесися до цього всього, усвідомити, що вона багато чого не розуміє. Це ж таке, наче її з другої планети взяли і отак от сюди увіпхнули. А люди ще й міліцію викликали. Це ж крайня міра”, − наголошує Володимир Кенсіцький.
“Може в якихось своїх словах у повідомленні на фейсбуці я був не правий чи надто емоційний. Повірте, мені не хотілося якихось сенсацій. Просто хотів розповісти, як все було. Я потім півночі не спав, бо все це в голові крутилося”, − пояснює чоловік. Володимир каже, що хоче допомогти жінці чим зможе: “Людина в біді і треба хоч якось допомогти”.
Агресували і жінка, і водій
Начальник Ужгородського МВ УМВС України Роман Стефанишин, підтвердив факт виклику міліції на автовокзал №2. Одна з пасажирок рейсу, на якому трапився інцидент, зателефонувала на 102 та повідомила про жінку, яка свариться та поводить себе з людьми неадекватно. Інформацію про цей випадок внесено в журнал єдиного обліку заяв і повідомлень.
Втім, застосування спеціальних засобів − наручників − щодо жінки міліція не підтвердила. Однак і інші свідки цієї події повідомляють про кайданки, одягнуті на одну руку жінки. Зокрема старший касир автовокзалу №2 Ганна Костик, яка працювала 26-го липня, розповіла що темношкіра жінка вже два місяці їздить з вокзалу в напрямку Перечина. “Вже й наш директор дав їй гроші на проїзд, люди давали, але вона не хоче брати гроші на проїзд, вона їх собі пряче. До того ж, сідає на перші місця в автобусі, а дитячий возик ставить в прохід − люди не можуть пройти. Але вона до цього не була агресивна, тихо собі сиділа на лавочці з дитиною”, − пояснює жінка. Під час розмови Ганна Костик навіть розплакалася: “Знаєте, як людину, мені її дуже шкода і хлопчик у неї прехороший”. Касир Оксана додає, що тоді водій її викинув з автобуса і вона рознервувалася. Мовляв, тоді їй попався не надто врівноважений водій: “Він її штовхав, викидав з автобуса, то теж не треба було так робити”.
Ганна Костик, розповідає, що водій теж був агресивний, і вони його навіть намагалися заспокоїти, але марно. А після того, все й завертілося: “Жінка сильно рознервувала, почала проявляти агресію, намагалася зачепитися за пасажирів, на ще одному хлопцеві навіть порвала футболку. Лиш, слава Богу, дитинка золота, не налякалася, навіть не плакав хлопчик, тихенько сидів. Під час всього цього безладу хтось із пасажирів викликав міліцію. Хлопці, коли приїхали, дуже чесно з нею поводилися, намагалися її заспокоїти, але вона вже була в істериці, нікого не розуміла, кидалася на них, дряпалася, на одному міліціонері навіть порвала сорочку. Вони її на одну руку защепили наручники, але просили її заспокоїтись, мовляв, нічого погано їй не зроблять”.
Також, як повідомляють працівниці вокзалу, на місце прибула швидка, потім, як жінка заспокоїлася, її відправили в Перечин на останньому рейсовому автобусі. Водій цього автобуса каже, що всю дорогу жінка поводилася спокійно.
.jpg)
Допомогти Асі зі Сьєрра-Леоне захотіли вже десятки людей
З фігуранткою цієї справи, темношкірою жінкою з незвичним ім'ям Ассіата, журналіст “Про Заходу”, а, крім того, незалежний монітор Національного превентивного механізму, познайомився майже випадково. Намагаючись зібрати інформацію по цій справі, разом з регіональним координатором Уповноваженого Верховної Ради України зі зв'язків із громадськістю у Закарпатській області Олегом Григор'євим, який з'ясовував обставини справи, що може мати ознаки дискримінації.
До того ж, на тому ж самому місці, яке й стало майданчиком прикрого інциденту − на Перечинському автовокзалі. Жінка разом з хлопчиком знову збиралася поїхати до Перечина на рейсовому автобусі. Вона трохи насторожено, але доволі спокійно почала спілкуватися, як тільки почула, що звертаються до неї англійською мовою, та навіть погодилася на те, аби її автівкою доправили до місця її тимчасового мешкання. Шляхом до Перечина вдалося дізнатися, що звати її Ассіата Фофанах, або простіше Асі. Хлопчик, якому виповнилося 8 місяців, має гарне українське ім'я Володимир.
.jpg)
Асі потрапила в Україну півроку тому через складну політичну ситуацію на батьківщині − Сьєрра-Леоне, і їй всього 23 роки. Зараз вона разом з дитинкою мешкає в пункті тимчасового розміщення біженців в Перечині (ПТРБ) до моменту отримання статусу. Пояснила Асі і те, чому вона мало не щодня їздить в Ужгород та немає можливості оплачувати проїзд: в неї немає ні грошей, ні одягу, ні якихось необхідних речей, тому іноді вона просить допомогу у людей.
Асі трохи розповіла про суботній інцидент. Мовляв, водій її виганяв з автобуса. Також, з її слів, працівники міліції після прибуття за викликом на автовокзал, тримали її в наручниках півгодини. Під час поїздки жінка поводилася спокійно і доброзичливо, намагалася відповісти на всі питання. Після того, як публікація про Асі з'явилася в мережі фейсбук з проханням допомогти жінці, на заклик вже відгукнулися десятки небайдужих ужгородців, які хочуть допомогти людині у біді. У четвер, 30-го липня, допомогу доправлять жінці в Перечин.
Наразі ж всі обставини справи, яка може мати ознаки дискримінації, вивчає Олег Григор'єв разом з незалежним монітором Національного превентивного механізму. Тож “Про Захід” й далі слідкуватиме за розвитком і завершення цієї непростої історії.
Лариса Романюк, “Про Захід”. Фото автора
