З початку 2015 року в школах Закарпаття спочатку серед вчителів, а потім і серед батьків почала “гуляти” звістка про те, що з наступного навчального року Міністерство освіти і науки зробить підручники для школярів платними. Потім з'явилося офіційне роз'яснення, мовляв, цього літа потрібно перевидати підручники лише для 4-х та 7-х класів. А оскільки грошей на це в країні немає, витрати Міністерство пропонує перекласти на плечі місцевих бюджетів.
Ужгородка Марина, мама майбутнього четвертокласника Дмитрика, каже: як діти будуть вчитися з вересня – невідому нікому. “Наша вчителька наприкінці навчального року організувала батьківські збори. Сказала, що підручники для 4 класу, скоріше за все, будуть платними. Ми спитали: чому? Нам пояснили, що ми вчимося по новій програмі, тож використати старі підручники не можемо. Дурниці якісь! Людям і так зараз важко, то невже не можна пристосуватися якось і використати старі книжки? Ми так собі приблизно порахували, що якщо одна книжка коштуватиме 30 гривень, то за 8-10 потрібних нам підручників треба буде викласти 240-300 гривень. Дехто з батьків сказав, що у такому випадку купить своїй дитині лише найнеобхідніші 3 підручники: “Математику”, “Українську мову” та “Читання”, а решту, типу “Основ здоров'я” чи “Природознавства” купувати не будуть”.
Інша мама чотирикласниці з “елітного” ужгородського НВК розповіла, що батькам на зборах взагалі сказали готуватися до здачі 1000 гривень лише на підручники. Однак там звиклі до такого роду поборів батьки ніякого обурення з цього приводу не висловлювали.
Аби вияснити, чи будуть підручники платними і як після цього можна назвати освіту в Україні безкоштовною, йдемо до Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА. При Департаменті діє Обласний методичний центр, методист якого – Катерина Котугич – якраз і опікується забезпеченням підручників школярства і студентства.
“Ситуація з підручниками для 4-х і 7-х класів поки справді не зовсім зрозуміла, – зауважила чиновниця. – Почну з того, що цьогоріч вчителі вперше могли самі обрати ті підручники, за якими вони хотіли би навчати своїх учнів. Для цього Міністерство спільно з Інститутом інноваційних технологій створило спеціальний інтернет-портал, який назвали репозитарієм навчального контенту. Там було виставлено оригінал-макети всіх підручників, які пропонуються авторами до друку. А вчитель мав переглянути їх і обрати шляхом голосування той варіант, який йому найбільше сподобався. Це було зроблено через те, що педагоги в останні роки були незадоволені тими підручниками, які пропонувало Міністерство. На мою думку, це чудовий крок.
Наступним етапом має бути друк обраних педагогами підручників для 4-х і 7- класів. Днями я телефонувала до Інституту інноваційних технологій, де мені повідомили, що тривають тендери серед видавництв, котрі друкуватимуть підручники. І паралельно розробляється механізм передачі навчальної літератури учням. Тобто, механізму ще немає. Варіанти можуть бути дуже різними: від того, що витрати ляжуть на плечі місцевих бюджетів, до справді оплати підручників батьками учнів (звільнити від цього можуть лише дітей-інвалідів, сиріт, учнів спеціальних навчальних закладів). Відповідь, гадаю, ми отримаємо у серпні”.
Боячись невдоволення громадян, на яких і так за останній рік ліг тягар економічної кризи, Міністерство й справді може зобов'язати розрахуватися за підручники місцеві влади – про такий розвиток подій писали нещодавно столичні ЗМІ. Однак на місцях це далеко нікого не радує, бо такі витрати для бюджетів міст і районів можуть бути непідйомними. Тобто, закінчиться все й справді тим, що батькам повідомлять: місто (село, селище) грошей на підручники немає, тож мусимо їх купити самі. Причому ціна літератури, на яку розраховують ужгородські матусі (згадаймо 30 гривень за підручник, про який на початку матеріалу розповідала Марина), може бути куди вищою. Так, в ОДА нам озвучили приблизну вартість у 50 гривень за один примірник. Ціна підручника для національних меншин, через додаткові витрати на переклад, буде ще вищою.
В Обласному методичному центрі розводять руками: нинішнім семикласникам справді не пощастило. Бо якщо батькам четвертокласників доведеться один раз помучитися з підручниками, то теперішніх семикласників це чекатиме всі наступні роки аж до завершення навчання. А все тому, що вони потрапили у перехід з 12-річного навчання на 11-річне, тож програму мають зовсім іншу.
Що робитиме школа, якщо батьки відмовляться купувати літературу, яка по закону дітям має видаватися безкоштовно, – в ОДА сказати не можуть. Ми ж поговорили з однією з ужгородських вчительок, котра побажала залишитися інкогніто. Вона розповіла, що примусити батьків купити підручник ніхто й справді не зможе. Тому вона вже шукає можливий вихід з положення. Як варіант – робота з електронним варіантом підручника, який є в доступі на вже згадуваному репозитарії навчального контенту. За допомогою інтерактивної дошки, проектора чи звичайних планшетів подаватиметься інформація у школі. Вдома дитина теж вчитиметься з допомогою ґаджетів.
Між тим, такий варіант подій не влаштовує багатьох батьків. У соцмережах закарпатці вже обговорюють можливість виходу на локальну акцію протесту проти платних підручників. Тож літо може видатися справді спекотним.
Тетяна ЛІТЕРАТІ,
“Про Захід”
