За три гривні в ужгородських маршрутках пропонують майже домашній затишок

Про те, що тарифи на міські перевезення піднімуть після росту цін на паливо, можна було не сумніватися. Питання було лише в тому, наскільки. Трохи − 2,50 грн, допустимо − 2,75 чи максимально на 3.00 гривні. Міськвиконком “несподівано” зупинився на останньому варіанті й підвищив вартість проїзду аж на 30%.
При цьому традиційно влада пообіцяла, що умови перевезення покращаться. Втім їм мало, хто повірив. По-перше, тому, що подібні обіцянки лунали перед кожним ростом тарифів, по-друге, було цілком очевидно, що ціна піднімається виключно для того, аби у підприємців-транспортників не зменшилися прибутки.
Та все ж, раз пообіцяли покращення, ми вирішили на власні очі подивитися, які ж переваги отримали пасажири за свої три гривні.
І знайшли чимало позитивного!
Наприклад, за свої три гривні ви можете проїхатися в автобусі з супроводі чудового тютюнового аромату. І, зауважимо, водії надають цю послугу безплатно, самі купуючи й розкурюючи сигарети.

Хтось нарікає, що в автобусах задуха, тому водії, дбаючи про пасажирів, їздять з відчиненими дверима.

Аби вберегти пасажирів від прямих сонячних променів, вікна маршруток дбайливо обклеюють рекламою.

Покращився і зовнішній вигляд маршрутного транспорту. Ця незначна кількість іржі, переконані, не знітить навіть європейців. А Ужгороді чомусь незадоволені.

Іржа спостерігається і в середині салонів

Загалом, про вентиляцію кожен дбає як уміє. Це можуть бути й дірки в підлозі, і дірявий дах, і розбите скло.

Приємним робить проїзд і затишна домашня атмосфера в маршрутках.

Щоб пасажири не думали про такі неприємні речі як ДТП чи інші екстремальні випадки, водії маршруток знімають молоточки для розбивання скла в екстрених ситуаціях та блокують запасні виходи.

До речі, у всіх автобусах висять повідомлення про максимальну кількість пасажирів, які можуть проїжджати в автобусі. Але добрі водії, розуміючи, що їхати треба всім, на це не зважають, і лише, коли в рейд виходять злісні контролюючі служби, вони змушені відмовляти пасажирам.

А щоб чекати на автобус було не так нудно, пасажирів тішать графіті на автобусних зупинках

До речі, не вірте тим, хто говорить, ніби водії не дають проїзні квитки. Просто попросіть – і вам дадуть квитків на кілька місяців вперед! В цьому переконався журналіст “Про Захід”

Ось такі покращення здобули ужгородські пасажири всього за три гривні за один проїзд. І це ми ще не показали сварки водіїв з пенсіонерами, які тримають стареньких у тонусі, а також втечі від пенсіонерів, які дозволяють малорухливим людям трохи розім'ятися. Водіїв, що спокушують пасажирів оголеними торсами, економ-лазні, які дають той же ефект, якого б ви досягнули, заплативши 60-80 гривень в спеціалізованому закладі, й багато-багато іншого

А коли серйозно, то, як ми переконалися на власні очі, більшість міських автобусів не підходять для перевезень людей як через технічний стан (досить згадати історію, як в автобуса просто на зупинці відвалилися задні колеса), так і через зовнішній вигляд та поведінку водіїв. Нині поїздка в ужгородській маршрутці − просто приниженням людської гідності. Виняток становлять хіба що великі автобуси, що курсують маршрутами №7 та №21.
І це в нинішніх умовах не виправиш, навіть якщо підняти вартість проїзду до 6 гривень. Міський транспорт, на нашу дилетантську точку зору, може змінитися на краще лише з цілковитою зміною всієї системи пасажирських перевезень.

“Про Захід”