Пілотний проєкт в окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України (НАМН) протягом 2 років не забезпечив перехід від кошторисного утримання до оплати послуг при наданні третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги в цих закладах.
Про це йдеться в аудиті ефективності реалізації пілотного проєкту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги в окремих науково-дослідних установах НАМН. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Василь Невідомий.
Пілотний проєкт запроваджено з липня 2017 року, однак через зволікання з підготовкою відповідних нормативно-правових актів реально він почався наприкінці 2017 року. Його учасниками є 4 науково-дослідні установи НАМН – ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України», ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМН України», ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска НАМН України».
Аудитом охоплено період з липня 2017 року по липень 2019 року. Дію проєкту планують продовжити на 2020 рік.
В межах пілотного проєкту його учасники за кошти державного бюджету надають населенню третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу, яка не може бути надана або надана в обмеженій кількості в інших закладах охорони здоров’я. Договори про надання відповідних послуг установи укладали з НАМН, у сфері відання якої вони перебувають.
Аудит засвідчив, що в нормативно-правових актах уряд не визначив мету, завдання, очікувані результати пілотного проєкту та повноваження НАМН для його ефективної реалізації. Через це він триває без конкретного результату щодо його реалізації, зазначають аудитори.
Затверджений НАМН та Міністерством охорони здоров’я України (МОЗ) перелік медичних послуг містить узагальнені визначення хвороб і станів пов’язаних зі здоров’ям, а не конкретні послуги. Крім того, інститути, які беруть участь в проєкті, в порушення порядку направлення пацієнтів та переліку медичних послуг фактично надавали медичну допомогу всім пацієнтам, які за нею звернулися. Разом з тим за кошти пілотного проєкту мають надаватися медичні послуги відповідно до визначеного переліку.
Аудитори зазначають, що методика розрахунку тарифів не містить єдиних підходів до обліку витрат та їх складових на підставі яких розраховуються тарифи на послуги. Як наслідок, учасники пілотного проєкту використовували різні дані та підходи для визначення складових загального обсягу витрат, що призвело до суттєвих відмінностей при розрахунку тарифів установ.
У нормативних актах відсутні чіткі критерії, за якими учасники пілотного проєкту мають здійснювати медичне обслуговування громадян на платній основі.
Як встановлено аудитом, з пацієнтів, які звернулися за медичною допомогою без направлень, учасники пілотного проєкту на власний розсуд визначали категорію осіб, з яких стягувалася плата за надану медичну допомогу. Загалом від пацієнтів надійшло 5,5 млн грн. Вартість допомоги розраховувалася за тарифами, затвердженими КМДА. У випадку Інституту нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова такі тарифи визначалися самою установою. Водночас тарифи на послуги для учасників пілотного проєкту має затверджувати МОЗ.
Як засвідчив аудит, окремі пацієнти, яким надана допомога учасниками проєкту, сплачували благодійні внески як безпосередньо на рахунки установ, так і до благодійних фондів. Оплата до благодійних фондів містить корупційні ризики, зазначає Рахункова палата.
Учасники пілотного проєкту в порушення порядку направлення не здійснювали облік пацієнтів, яким за пілотним проєктом надали послуги з третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, та обсягу витрачених коштів для надання цих послуг.
Впродовж 2,5 років на реалізацію пілотного проєкту затверджено кошти загального фонду державного бюджету у сумі 1,5 млрд грн. На надання медичної допомоги чотири установи в 2017 і 2018 роках використали кошти бюджету в сумі 194,8 млн грн і 598,9 млн грн або 97,4% та 99,8% розподілених асигнувань. Протягом I півріччя 2019 року учасники пілотного проєкту використали загалом 298,9 млн гривень.
За рахунок цих коштів надано 205 642 послуги. Із них – 1993 послуги не включені до затвердженого переліку послуг та договорів про медичне обслуговування. Як наслідок, 23 млн грн використано з порушенням чинного законодавства.
Рахункова палата дійшла висновку, що НАМН не організувала на належному рівні реалізацію пілотного проєкту, та не забезпечила у 2018–2019 роках належного планування та використання коштів державного бюджету. Крім того, НАМН як головний розпорядник бюджетних коштів в порушення Бюджетного кодексу України не забезпечила внутрішнього контролю за витратами установ у рамках проєкту.
Разом з тим за результатами реалізації пілотного проєкту у 2018 році науково-дослідні установи спільно з Міністерством фінансів України сформували конкретизований перелік послуг третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та здійснили розрахунок їх повного ресурсного забезпечення. Також учасники проєкту апробували діючу методику обліку витрат для розрахунку тарифів на медичні послуги.
Рахункова палата надіслала інформацію про результати аудиту Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, МОЗ, НАМН та учасникам пілотного проєкту з низкою рекомендацій. Аудитори, зокрема, рекомендують уряду визначити мету, завдання й очікувані результати пілотного проєкту, МОЗ спільно з НАМН – переглянути методику розрахунку тарифів, розглянути можливість створення державної системи стандартизації медичних послуг, їх тарифікації. Учасникам пілотного проєкту аудитори рекомендують, зокрема, запровадити облік пацієнтів, яким надавалися послуги з третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та облік витрачених на це коштів.
Рішення та звіт за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
