Регіональні Новини Спорт

Байкшерінг в Ужгороді: взяти в оренду велосипед можна буде вже в середині літа

Вже з середини літа в Ужгороді може з’явитися послуга, яку нині модно називати байкшерінгом. Простіше кажучи, це – оренда велосипеда за цілком доступною ціною. Скажімо, хочете швидко показати друзям, котрі приїхали в гості, місто – берете на одній зі станцій велосипеди і їдете кататися. Причому необов’язково повертати їх назад – припаркувати велосипеди можна на будь-якій іншій станції велопрокату. Використовувати  орендований двоколісний транспорт можна буде не лише з туристичною метою, підійде він і ужгородцям, наприклад, щоб до роботи швидко дістатися. Як це працюватиме в Ужгороді – усі деталі дізнався «Про Захід».

Популяризація велоруху та розширення велоінфраструктури в Ужгороді прописані у стратегії розвитку міста до 2030 року. Якщо в питанні велоінфраструктури роботи передбачається ще дуже багато, то популяризацію велоруху повинна стимулювати співпраця міста з найбільшим в Україні оператором громадського велопрокату – компанією «Nextbike». Минулого року, коли міська рада Ужгорода оголосила про пошук інвестора в сфері громадського велопрокату, ТОВ «Некстбайк Україна» запропонувало свої послуги. Ужгород зацікавив інвестора, хоча і є найменшим містом з-поміж усіх в країні, де вже діє ця система велопрокату.       

Трохи про компанію. «Nextbike»  заснували у 2004 році у німецькому Лейпцигу. З тих пір вона розвиває систему «public bike sharing» у 25-ти країнах світу та більш ніж у 200 містах. Особливість і зручність системи полягає у тому, що після користування велосипеди можна повернути на іншу станцію, сітка же цих станцій розроблена з урахуванням найпопулярніших транспортних і туристичних потоків міста.

Начальник управління економічного розвитку міста Ужгородської міської ради Павло Логвінов розповідає, що міська влада налаштована на якнайшвидше впровадження цієї системи велопрокату. Та все одно раніше липня в Ужгороді вона не запрацює. Річ у тім, що спершу юристи мають узгодити юридичні аспекти співпраці й винести на розгляд депутатів договір між Ужгородською міською радою та ТОВ «Некстбайк Україна» (балансоутримувачем майна пропонують визначити КП «Ужгородський муніципальний транспорт»). Після підтримки договору депутатським корпусом будуть передбачені бюджетні кошти для співфінансування цього інвестиційного проєкту, а тоді оголосять тендерну процедуру закупівлі обладнання. Якщо у тендері переможе  «Некстбайк Україна», він отримає першу половину коштів й відправить до Німеччини замовлення на виготовлення велосипедів та супутнього обладнання.

«Усі велосипеди та станції обслуговування компанія «Nextbike» вже багато років замовляє в одного й того ж німецького виробника, свого ліцензійного партнера  «NEXTBIKE GmbH», – зазначає Павло Логвінов. –  Техніка у них хороша, якісна, вандало- та атмосферостійка, перевірена часом. Щоб виготовити наше замовлення, заводу необхідно близько 4-5 місяців, тож, якщо все буде добре, велосипеди та станції приїдуть до нас у середині літа. Монтаж станцій займе ще кілька днів, тому половину сезону 2020 року ми відкататися встигнемо.  

За угодою, яку плануємо підписати, міська рада бере на себе співфінансування. Тобто станції, такі собі стійки-термінали, купуємо ми, а велосипеди – «Некстбайк Україна». Ми не відповідаємо за обслуговування, релокацію, крадіжки велосипедів. Такий розподіл вигідний місту, адже договір містить інвестиційну складову, витрати на закупівлю терміналів повернуться до бюджету міста. Ми сподіваємося, що ця система буде користуватися популярністю, можливо, частково розвантажить вулиці від транспорту, якщо люди хоча би у теплу пору року замість автомобілів їздитимуть на роботу чи у справах велосипедом».

За словами Павла Логвінова, приблизні підрахунки показали, що в Ужгороді рівень використання велосипедів потроху наближається до європейських 10% від населення міста і наразі складає близько 8%. В інших містах України цей відсоток є набагато нижчим, не перевищує 4%, тобто велокультура у нас є, треба лише її надалі розвивати. Те, що в Ужгороді велопрокат служитиме не так туристам, як містянам, підтверджує і генеральний директор «Некстбайк Україна» Роман Сав’як. Він розповів, що компанія «Nextbike» позиціонує себе, як стійку частину транспортної системи міста. Якщо спершу в Європі велопрокат справді розцінювали як туристичну атракцію, то нині все частіше велосипеди в оренду беруть мешканці європейських міст, причому чим місто менше, тим це спостерігається частіше.

«Звісно, заходити в маленький Ужгород для нас є певним ризиком, – веде далі пан Роман. – Однак ризики завжди існують, у будь-якому виді бізнесу. Досвід Європи нас переконує у тому, що велопрокат може бути дуже популярним навіть у маленьких і нетуристичних містах, бо там велосипед використовують як альтернативу громадському транспорту. В маленькому Ужгороді жителям теж може бути зручніше використовувати доступний місячний абонемент, аби їздити у своїх справах, не використовуючи, скажімо, тісні маршрутки».   

То як це працюватиме? Вже зараз у соцмережі «Facebook» створена група «Впровадження велопрокату в м.Ужгород», де працівники управління економічного розвитку міста проводять громадське обговорення сітки розміщення станцій, тобто велопарковок. Наразі йдеться про те, що на першому етапі в Ужгороді встановлять 10 станцій, розрахованих на використання 75 велосипедів. Пропозицій від користувачів є 21, найпопулярніші варіанти розміщення станцій – набережна Незалежності, Боздоський парк, початок Слов’янської набережної, пл. Петефі, ТРЦ «Токіо», залізничний вокзал, пл. Корятовича, пл. Кирила і Мефодія, ТЦ «Дастор», Підзамковий парк.

Якщо ви, наприклад, живете біля ТРЦ «Токіо», а працюєте в районі площі Корятовича, то зможете, зареєструвавшись (варіантів є кілька: на сайті, через мобільний додаток, термінал або гарячу лінію оператора, причому процес пришвидшиться, якщо ви вже реєструвалися в системі в Україні чи інших країнах, де працює «Nextbike») і заплативши за користування, від’єднати від станції велосипед і поїхати. На площі Корятовича ви паркуєте велосипед на станції і йдете на роботу. Переживати, що вільних місць для паркування не буде, не варто, бо кожна станція розрахована на більшу кількість місць, до того ж, служба обслуговування слідкує за розміщенням велосипедів, і при потребі, проводить релокацію, тобто перевозить їх на вільні станції.

Тепер про ціни. За словами Романа Сав’яка, ціни в Ужгороді будуть такими ж, як у Львові, Одесі, Вінниці: разовий абонемент на 1 годину коштуватиме 20 грн, з вартістю місячних та сезонних абонементів можна ознайомитися на сайті компанії. У зимовий час послуга не діє, велосипеди зі станцій прибирають. Якщо ви не повернули велосипед після використання, на вас накладуть штраф у розмірі 1500 грн. Ці гроші стягнуть з вашої картки автоматично, оскільки під час реєстрації і розрахунку банківською карткою ви надаєте дані про себе та погоджуєтеся з правилами користування, у яких прописується зокрема і розмір штрафу.

Варто зауважити, що ужгородці, судячи з коментарів у вищезазначеній групі, ідеї громадського велопрокату хоч і зраділи, та в успішну роботу не вірять. Мовляв, не простоять ті велосипеди без цілодобової охорони і однієї ночі – всі покрадуть чи понищать. Цікаво, що генеральний директор «Некстбайк Україна» в цьому питанні куди оптимістичніший за ужгородців. Розповідає, що досвід роботи в інших містах України показує, що наші люди куди кращі, ніж про них думають, і крадіжки трапляються в рази менше, ніж в інших країнах світу. У Вінниці, приміром, за минулий рік, вкрали (точніше, не повернули після користування) лише один велосипед.

Секрет тут у двох деталях: GPS-маячку, який є на кожному велосипеді, відслідковуючи його місцезнаходження, і надзвичайно потужному магнітному замку, який не дасть відірвати велосипед від опор станції. Тобто крадій зможе вкрасти велосипед, тільки взявши його покататися і не повернувши. Але в оператора в цьому випадку буде інформація з його банківської картки, а надійно захований маячок дозволить поліції швидко знайти крадія.

Але не лише за крадіжки переживають ужгородці. Новина про можливе впровадження громадського велопрокату знову підняла на поверхню тему міської велоінфраструктури. Мовляв, як їздити на цих новеньких велосипедах, коли велодоріжок в місті майже нема, дорогами їздити страшно, а тротуарами – не можна? І в міській раді, і в інвестора на це відповідають, що одне неодмінне потягне за собою інше. Якщо велосипедистів стане в місті більше, вони привчать водіїв поважати їх на дорозі, вони згуртуються і вимагатимуть змін, вони підвищать рівень велокультури і подаватимуть приклад іншим. Принаймні інвестор готовий розвивати в Ужгороді систему громадського велопрокату і в наступні роки, всього до кінця 2022 року обладнавши у нас 40 станцій на 300 велосипедів.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»            

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 + 1 =