У Львові віддадуть шану двом Гером

Опубліковано:

У вівторок, 23 вересня, Львів попрощається з військовослужбовцями Андрієм Алейніковим та Віталієм Буравльовим, що загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові. Опісля, близько 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають полеглих бійців на полі Почесних поховань новітніх Героїв на Личаківському кладовищі. 

Біографічні довідки захисників

Андрій Алейніков (04.03.1999 – 31.07.2025). Уродженець міста Одеса.

Навчався в Одеському економічному ліцеї Одеської міської ради. У 2016 році переїхав до Львова, де згодом здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Архітектура та містобудування».

Працював експертом з продажу у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія». Згодом розпочав професійну діяльність як архітектор.

Зі слів рідних, Андрій був наполегливим, рішучим і цілеспрямованим, завжди впевнено йшов до поставлених цілей. Захоплювався архітектурою, багато часу присвячував навчанню й творчості, писав вірші та пісні, грав на гітарі й співав.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою «За оборону міста Часів Яр» та медаллю «Учасник бойових дій».

В Андрія Алейнікова залишилися дружина, батьки, вітчим, дві сестри, брат та бабусі.Віталій Буравльов (30.01.1988 – 14.09.2025). Уродженець міста Хмільник Вінницької області.

Навчався у ліцеї №1 м. Хмільника Вінницької області. Згодом здобув вищу освіту в Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Екологія».

Опісля навчання започаткував власну справу.

Зі слів рідних, Віталій був доброю, щирою та світлою людиною. Він завжди підтримував інших і своїм прикладом спонукав оточення ставати кращими. Любив комп’ютерні ігри та автомобілі.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою Міністра оборони України «Хрест ракетних військ і артилерії».

У Віталія Буравльова залишилися дружина, син і батьки.

Львівська міська рада

Про Захід