Мати воїна отримала орден «За Мужність» І ступеня. Нажаль, нагорода має сумну відмітку «ПОСМЕРТНО»
22-річний Роман Гапак з дитинства мріяв про військо. І це не зважаючи на рідкісну небезпечну генетичну особливість, з якою йому довелося жити і долати перешкоди. Саме ця хвороба стала на заваді юнаку вступити до Національної академії імені гетьмана Сагайдачного, але не стала перешкодою вдягнути однострій і захищати Україну. В 18 років Роман підписав контракт зі Збройними силами України і долучився до 15 окремого гірсько-штурмового батальйону.
За любов до цитрусових, які міг їсти як яблука, обрав собі псевдо «Цитрус».
Широкомасштабне вторгнення ворога зустрів як оператор-навідник БМП під Волновахою.
«Він ніколи не розказував ні про свої подвиги ні про нагороди. Дуже скромний був», – згадує Христина, мати Романа. «Побратими розказували, як робили вилазки в табори росіян, де палили БМП ворога. Особисто Роман спалив тоді 5 БМП і знищив російський танк. Був випадок, як Рома врятував рідну роту від оточення», – переказує розповіді побратимів пані Христина.
«Незважаючи на хворобу, Рома не хотів переводитися в тилові частини. Відчувалося, що він любив військову справу».
Згодом Роман вивчився на оператора БПЛА. «Війна набирає обертів. Це буде війна дронів», – пригадує слова сина мати.
Трагедія сталась у ніч на 27 травня 2024 року. Російський РЕБ посадив наш безпілотник, а Роман Гапак разом із напарником поїхали його «рятувати». Далі – ворожі дрони.
Сьогодні, 26 листопада, за дорученням Президента України голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький передав державну нагороду матері загиблого героя
«Про що мріяв Рома? Про мирне життя в мирній Україні!»
Група комунікацій Закарпатського ОТЦК та СП
