Ярмарки «Maker Faire» вже багато років є дуже популярними у всьому світі. Започаткував їх американський журнал «Make», який пропагує спосіб мислення «зроби сам». Ідея його полягає в тому, що людство не має зупинятися в розвитку, а мусить продовжувати робити щось своїми руками: майструвати, займатися ремеслами, мистецтвом, інженерними та науковими проєктами. На ярмарках мейкерів збираються якраз люди різного віку, котрі роблять щось своїми руками, незважаючи на те, чи це є їхньою основною роботою, чи просто хобі. Тож якщо ви теж мейкер, радійте: вас запрошують на перший ярмарок мейкерів в Ужгороді.
Організаторами цього заходу стали рекрутер 68 батальйону Закарпатської ТРО Олексій Любецький і проєктний менеджер Валентин Волошин. Кілька років тому Олексій Любецький був учасником ярмарку мейкерів у Києві, представляв там свої вироби – пальники з алюмінієвих банок, які працюють на сухому спирті для використання в польових умовах.
«Поки я навчився їх робити, намучився, порізав пальці, але виготовив близько 50-ти штук, адже думав, що вони можуть корисні військовослужбовцям на фронті. Зараз би я, звісно, такого не робив, але тоді це був дуже цікавий досвід», – ділиться спогадами Олексій Любецький.
Пальники були не єдиним, що він зробив своїми руками до повномасштабного вторгнення. Зокрема Олексій приймав участь у виготовленні електродрезини, яка мала катати туристів Боржавською вузькоколійкою. Забігаючи наперед, проанонсуємо, що ця велодрезина примандрує на певний час до Ужгорода. В рамках фестивалю «Re-make Uzhhorod 2024» будь-хто абсолютно безкоштовно зможе покататися на велодрезині та електродрезині колією Ужгородської дитячої залізниці на Ботанічній набережній. Бо саме там, на території дитячої залізниці, зберуться 28 вересня закарпатські мейкери.
Захід буде схожий на ті, які проводять мейкери по всьому світу, та все ж буде трохи відрізнятися форматом. Так, зазвичай на ярмарки «Maker Faire» в якості учасників реєструються люди, котрі або майструють щось технологічне, або практикують традиційні ремесла. Організатори ужгородського фестивалю також запрошують до участі тих, хто полюбляє щось майструвати, однак наголошують, що свої вироби треба не лише виставити, а зробити це якось інтерактивно, аби кожен відвідувач міг спробувати виконати хоча би якусь частину процесу.
Так, студенти Ужгородського центру професійно-технічної освіти принесуть зварювальний стіл, де кожен зможе спробувати щось приладнати, і плазморізку металу; «Моя майстерня» Ігоря Запорожця покаже чимало інших технологічних процесів, серед іншого, і деревообробних; проєкт «Босорканя» продемонструє, як збирати в домашніх умовах FPV-дрони; майстерня «Lay Bottle» представить свій проєкт із переробки скляних пляшок на декор і посуд; фірма «AVE» навчить, як із відходів зробити нові корисні речі, а власник кафе-музею «Під замком» приїде на своєму ретроавтомобілі «Fiat» й розповість усім охочим, як він його відремонтував.
Крім цього буде ще багато цікавого, очікуються підтвердження на участь від кількох київських гостей, а також засновників відомого місцевого бренду «Kochut», який є втіленням ідеї «зроби сам», про яку йшлося на початку цієї статті. Організатори фестивалю на прикладі братів Кочутів та інших подібних проєктів хочуть показати, що ремесло нині не втратило актуальності, що в еру Інтернету і танців у «TikTok» заробляти гроші можна більш ефективно, працюючи руками.
Один із організаторів фестивалю Валентин Волошин переймається цією темою, адже останні два роки працює над трансформацією профтехосвіти. Він каже, що в нашому суспільстві робітничі професії досі вважаються непрестижними і малооплачуваними, хоча нині хороші електрики, сантехніки, зварювальники, автослюсарі, майстри з ремонту приміщень заробляють куди більше за, здавалося би, престижніших працівників банків чи державних установ. Молодь досі хоче бути юристами, економістами і міжнародниками, а тим часом центри технічної освіти не мають повного завантаження, вже другий рік не набрала студентів на відділення художньої обробки дерева Закарпатська академія мистецтв. Інженерів Закарпаттю теж катастрофічно не вистачає – дійшло до того, що на одне з релокованих підприємств набирають на роботу інженерів з усієї України.
Фестиваль мейкерів в Ужгороді, звісно, не вирішить цієї серйозної проблеми, однак може започаткувати рух, який популяризуватиме ідею «зроби сам», створить мікросоціум, в якому буде комфортно людям, котрі люблять щось майструвати чи конструювати, а згодом, можливо, потроху змінить хибний погляд суспільства на «непрестижність» робітничих професій. Тож якщо ви теж любите щось збирати, майструвати, виготовляти своїми руками, доєднуйтеся до першого фестивалю мейкерів в Ужгороді. Не має значення, скільки вам років, ким ви працюєте і чи маєте налагоджене виробництво – кожен може представити своє хобі чи свою роботу, показати, як він це робить, аби зацікавити і надихнути інших.
Участь у фестивалі є безкоштовною. Треба лише звернутися до організаторів або заповнити анкету учасника, вказавши, що ви можете представити та які засоби вам для цього потрібні. Організатори першого фестивалю «Re-make Uzhhorod 2024» розуміють, що в такому маленькому місті, як Ужгород, не одразу знайдеться велика кількість учасників. Однак світова тенденція показала, що кожен подібний захід із часом обростає все новими поціновувачами і з кожним разом стає все популярнішим і масовішим. Тож і в Ужгороді на першому фестивалі організатори зупинятися не збираються – вже запланували на весну 2025 року другий ярмарок мейкерів, який, можливо, розшириться і включатиме мотивуючі зустрічі й корисні лекції про те, як організувати успішне виробництво.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
