До редакції “Про Захід” звернувся відомий перечинський підприємець Михайло Барник з проханням висвітлити дивну ситуацію, в яку він потрапив завдяки старанням Перечинської міськради.
Справа в тому, що він ніяк не може викупити крихітну земельну ділянку площею 0,95 сотки в місті, на якій понад 10 років розташований його магазин. Врешті решт Михайло вирішив закрити це питання і подав відповідну заяву до міськради. Прохання розглянула земельна комісія Перечинської міської ради і, не знайшовши підстав відмовити підприємцю у цьому проханні, дала свій дозвіл. Однак вже в день голосування депутати несподівано вирішили відмовити, навіть адекватно не пояснивши такого вчинку.
Михайла добре знають в Перечині, як корінного мешканця й патріота цього міста. Роками він допомагає як фінансово, так і особистою участю проводити міські свята, фестивалі, дні міста й таке інше. І це влада завжди цінувала – висловлювала подяки, дарувала грамоти та дипломи. Але, як виявилося, купити в магазині диплом, підписати його й вручити – це не важко, а от коли допомоги вже потребує підприємець, йому відмовляють. Точніше, в даному випадку про допомогу навіть не йдеться – треба було лише дати дозвіл придбати маленьку ділянку землі, на якій все одно стоїть магазин, що належить підприємцю Барнику. Тобто користі Перечин від землі немає ніякої, а продавши, отримав би якісь надходження до міського бюджету.
Зрозуміти логіку депутатів міськради в цьому випадку неможливо. В голову приходить лише бажання когось вчинити “на зло”, просто дрібно накапостити або показати “ко ґазда в хижі”.
“В 2013-му році я вирішив викупити цю земельну ділянку, адже на ній і так знаходиться мій магазин, який я орендував деякий час, а в 2004-му році викупив повністю, і написав заяву-клопотання, – розказує нам Михайло. – Сесія дозвіл не дала, я здивувався та й забув. Минулого місяця знову звернувся із заявою надати дозвіл на викуп. І знову не дали… Земельна комісія міськради проголосувала “за”, Перечинський земвідділ не знайшов у наданні дозволу нічого протизаконного, юрист-земельник мене проконсультував, що все згідно чинного законодавства… А секретар міськради Юрій Мадяр, готуючи проекти рішень сесії, написав “відмовити”.
“Як виявилось, десятки отриманих дипломів і подяк-грамот від міської, районної й обласної рад та адміністрацій, десятки тисяч гривень сплачених на рік податків, фінансова участь у десятках спортивних та культурно-масових заходах, дуже багато підтриманих акцій та просто добрих справ у Перечині й для Перечина (це вже мусите мені повірити на слово, бо багато зроблено без жодного піару) не дають мені право отримати дозвіл на викуп 95 м кв.!, – продовжує наш співрозмовник.
Ця, неповна сотка землі знаходиться під магазином, який мені належить вже більше 10-ти років. Будівля стоїть, магазин працює, із землею й так нічого не станеться…але”.
Того ж дня, зі слів Михайла депутати планували дати мешканцям Одеси та Ковеля 25 соток перечинської землі. Жителям інших областей хотіли виділити земельні ділянки під будівництво в урочищі Бобайове. Хоча, до відома міської влади та для контролю правоохоронним органам, згідно ст. 121 Земельного кодексу України, безоплатно у власність для індивідуального дачного будівництва надаються земельні ділянки площею не більше 0,10 гектара, а не 0,20 га як зазначено в проекті рішення “одеситки”.
Завадили прийняти це рішення лише окремі депутати, які дуже гучно висловлювали незгоду, тому питання відправили на “довивчення”. Після якого, ймовірно, все ж протиснуть питання виділення землі мешканцям інших регіонів.
Найгірше у цій ситуації, що ніхто підприємцю так і не зумів пояснити, чому його “прокатили” з ділянкою. Зрозуміло, що в маленькому Перечині всі всіх знають, а тим більше бізнесменів. Тому вже після сесії, каже Михайло, йому телефонували окремі депутати, щоб якось пояснити, чому не підтримали продаж ділянки. Втім, адекватної відповіді надати не змогли. Хтось із них навіть приплів сюди… “політичну доцільність”.
Яка може бути політична доцільність в такому, здавалося б, звичайному питанні, незрозуміло. Михайло Барник не входить до жодної політичної партії і його участь в політиці обмежується “розмовами за столом”, як і в більшості з нас. Схоже, депутат просто не міг сказати, чому міськрада насправді вирішила відмовити.
Між тим, виглядає, що заборонивши продаж ділянки, депутати Перечинської міськради порушили законодавство. Принаймні про це свідчить коментар юриста-земельника, який ми попросили, щоб розібратися в ситуації.
“Перечинська міська рада, грубо порушуючи норми ст. 128 Земельного кодексу України відмовила підприємцю Барнику М.І. у викупі земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно (магазин), що належить йому на праві власності.
Суть порушення полягає у тому, що від громадянина вимагали зайві документи, надання яких не передбачено законодавством, а саме: договір оренди на земельну ділянку, який згідно п. а ч. 2 ст. 128 Земельного кодексу України надається лише у разі його наявності.
Отже, ця норма не є обов'язковою до виконання, тобто, висловлюючись юридичною термінологією, не є імперативною.
Також слід зазначити, що виключні підстави для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство, або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. (ч.5 ст. 128 ЗКУ).
Жодну з цих норм підприємець Барник М.І. не порушив. Тому я вимушений робити висновок, що рішення про відмову у викупі земельної ділянки ґрунтується виключно на небажанні міського голови наповнити бюджет, а можливо й з корисливими мотивами”, – розказав наш співрозмовник.
Погоджується з експертом і голова земельної комісії Перечинської міськради, депутат Євген Баєв. Комісія, яку він очолює, звичайно ж розглядала питання про ділянку та винесла рішення: дозволити. І лише на самій сесії виявили, що секретар міськради Юрій Мадяр дав команду не голосувати.
На здивування членів земельної комісії пояснив, що нібито телефонував заступнику відділу Держземагентства у Перечинському районі Михайлу Грицику й той пояснив: якщо немає договору оренди бодай на місяць, рішення сесії про дозвіл на продаж ділянки стане незаконним. Депутати зателефонували Грицику. Виявилося, секретар міськради дав йому неправдиву інформацію. А виходячи з реального стану речей, порушення закону Грицик не побачив, про що й повідомив депутатів.
Юрій Мадяр погодився з аргументами й пообіцяв поставити питання на голосування. Але вже в ході сесії повідомив, що, виявляється, телефонував ще й в обласне управління земельними ресурсами начальнику відділу і та таки винесла свій вердикт: незаконно, – це з його слів. Але згодом виявилось, що в Ужгороді про дзвінок та звернення ніхто не чув. Тобто секретар міськради просто сказав неправду.
Для чого Юрій Мадяр стільки телефонував саме по цьому питанню, зважаючи, що до інших подібну принциповість й близько не проявляє? На тій же сесії на порядок денний були винесені 5 земельних рішень, які депутатські комісії взагалі не розглядали (!!!), крім того, проекти рішень не були завчасно оприлюднені на сайті міськради, як того вимагає закон. Тобто, як бачимо, в цілому до дотримання законодавства в Перечині ставляться доволі легковажно…
“Я тут можу знайти лише пояснення, – каже Євген Баєв. – Наша міський голова хоче нашкодити людям, які їй чимось не догодили. Справа в тому, що до цього питання міськрада все одно буде змушена повернутися й рано чи пізно дозвіл на продаж буде змушена видати. Просто тому, що підстав відмовляти немає. І думаю, міський голова це чудово знає. Але от бодай трохи нашкодити, хоча б відтягнути на місяць-другий все одно хоче”.
На даний момент Михайло Барник збирається подавати скаргу в прокуратуру, відчуваючи, після консультацій з юристами, свою правоту в цьому питанні. А далі вже слово за органами, раз вже сама міськрада не може вирішити таке, нібито, просте завдання.
Про Захід
