Львів уже прихистив понад 200 тисяч вимушено переміщених українців, які змушені були залишити свої домівки через війну. Аби допомогти і всіляко підтримати, місто напрацювало певний алгоритм поселення, надання медичної, освітньої та іншої допомоги, підтримку у працевлаштуванні, відновленні документів тощо. Про це на брифінгу розповів Євген Бойко, голова евакуаційної комісії Львова.
«Львів почав задовго готуватися до можливих викликів, з якими нас зіткнула війна, адже ми розуміли, що Львів може стати прихистком для великої кількості людей. Тому активно готувалися ще за два тижні до того, як російська агресія стала активною.
На сьогодні у Львові перебуває вже понад 200 тисяч вимушено переміщених осіб. Щоб надати їм можливість перебування, місто задіяло понад 500 міських установ культури, освіти, релігійних організацій. Для якісної координації і розселення, ми задіяли 7 координаційних центрів – 6 міських адміністрацій і великий центр на «Арені Львів», який обладнала обласна військова адміністрація.
Як тільки людина потрапляє до Львова (здебільшого це 5 основних радіальних маршрутів Львова), одразу на Залізничному вокзалі можна отримати всі необхідні консультації для того, щоб отримати прихисток. Також функціонує основний наш загальноміський номер (032 254 60 79), яким можуть вимушено переміщені особи скористатися, і отримати консультацію щодо місця їх тимчасового розселення.
Окремої уваги вартує наш Залізничний вокзал, адже він щоденно пропускав 60-70 тисяч осіб. Це місце живе окремим життям, там працює багато волонтерів, які надають всю необхідну допомогу. Волонтери працюють у три зміни – в кожній зміні є понад 150 волонтерів, які надають харчування, діляться теплотою, увагою. Тут є також кімната матері й дитини, віднедавна почав функціонувати центр для людей з інвалідністю. Тому намагаємося створити всі умови, аби люди, яких спіткала біда, отримували належний рівень уваги і теплоти від львів’ян», – повідомив Євген Бойко, голова евакуаційної комісії Львова.
Так, на Залізничному вокзалі курсують міські комунальні автобуси, які щодня доправляють до кордону чи за кордон 10-13 тисяч людей (залежно від того, як функціонують евакуаційні потяги).
Вимушено переміщені особи мають можливість скористатися майже всіма медичними послугами, й діти можуть отримати всі необхідні профілактичні щеплення.
Відучора школярі повернулися до дистанційного навчання, й понад 1500 діток із вимушено переселених сімей також долучилися до освітнього процесу. «Фактично, є дві опції, як ці діти мали можливість отримати навчання: ті, які проживають у закладах освіти, на місці ж отримують навчання, а ті, які проживають у приватному секторі чи в готелях, мали можливість зареєструватися в тій чи іншій школі, яка є у близькому векторі до місця поселення, і отримати доступ до онлайн-навчання», – уточнив Євген Бойко. Водночас, діток залучають і до різних активностей, спорту тощо.
В місті також можна відновити свідоцтво про народження дитини, реєстраційні номери облікових карт платників податків, і також можна отримати консультації міграційної служби щодо паспортів для виїзду закордон (наразі призупинена опція видачі нових паспортів, оскільки закриті доступи до державних реєстрів, але можна продовжити термін дії своїх паспортів).
Також мерія запустила окремий сервіс для підтримки бізнесу. Вже надано понад 100 консультацій приватному бізнесу, і оформлено 23 запити на переміщення виробничих та складських приміщень до Львова.
«Міський голова закликав всі можливі релігійні організації, щоб вони били у дзвони о шостій годині кожного дня, як символ нагадування про те, що у нас війна і щоб нас світ почув.
Загалом місто функціонує повноцінно. Хочу відзначити, що львів’яни люблять вимушено переміщених осіб, співчувають та домагають їм. Адже ми один народ і ми одна країна», – підсумував Євген Бойко, голова евакуаційної комісії Львова.
До слова, географія переселення людей з інших міст України до Львова співмірна з тим, як відбувалися і відбуваються бойові дії. Перші переселенці були з Києва у перші дні війни.
Львівська міська рада
