“Місячна” соната! Хто не зачаровувався її ніжними, тужливими звуками? Навіть абсолютно далекі від музики люди знають Людвіга ван Бетховена бодай за цим одним твором. Хоча, насправді, впізнають ще й силу-силенну інших бетховенських тем, бо музика цього німецького генія давно стала невід'ємною частиною нашого життя. Недарма вже понад 40 років офіційним Гімном Європи є тема фіналу Дев'ятої симфонії Людвіга ван Бетховена (знаменита “Ода до радості” на слова Фрідріха Шіллера). Кажуть, вона найкраще виражає ідеали свободи, миру та солідарності, які відстоює Європа.
Солістка Закарпатської обласної філармонії, заслужена артистка України Етелла Чуприк започатковує цикл концертів, в яких виконає всі 32 сонати Л.ван Бетховена. У щомісячних виступах піаністка гратиме по кілька сонат цього композитора, однак підібраних не в хронологічному порядку, а з різних періодів його життя. Відомо, що ранні твори Бетховена за стилісткою близькі до традицій його попередників – Гайдна та Моцарта. А в пізніх все відчутнішим стає вплив романтизму.
Отже, 23 жовтня, о 18.30 відбудеться перший концерт із циклу “32 СОНАТИ ЛЮДВІГА ВАН БЕТХОВЕНА”. За роялем – солістка Закарпатської обласної філармонії, заслужена артистка України Етелла ЧУПРИК. Ведуча – Катерина КЕРЕЧАНИН. У програмі прозвучать сонати № 1, №14 (“Місячна”) та №15 (“Пасторальна”).
До слова, назва сонати “Місячна” належить не Бетховену, а німецькому поетові Людвігу Рельштабу, якому ця музика нагадала пейзаж біля Фірвальдштетського озера. Насправді соната №14 присвячена Джульєтті Гвіччарді – шістнадцятирічній аристократці, в яку композитор був безтямно закоханий. У 31-річному віці він вже відчував невідворотність своєї фатальної хвороби (перші ознаки глухоти у Людвіга проявилися в 26 років). Мила, по-весняному прекрасна, з ангельським личком Джульєтта подарувала композиторові не лише надію на особисте щастя, а й сподівання на одужання. Кохання здатне творити дива! Та воно виявилося ілюзією. Для сім'ї Гвіччарді музикант був людиною другого сорту, всього лише артистом, обслуговуючим персоналом. Та й сама дівчина виявилася легковажною. Незабаром вона вийшла заміж за графа Галленберга, нікчемну людину і бездарного композитора, чим вщент розбила серце Бетховена. Соната так і промовляє до нас щемкою ніжністю і болісним розчаруванням героя. Цим шедевром захоплювалися Фрідерік Шопен, Ференц Ліст, Гектор Берліоз. Зрештою, “Місячна соната” – найбільш знаний і виконуваний твір за понад 200 років від часу написання.
“Музика – це фантазія, покладена на ноти”, – казав Людвіг ван Бетховен. Йому дорікали у нехтуванні класичними канонами, характер його виконавства вважали революційним, а музику – абсолютно новою для тієї епохи. Що ж, хіба можливо уяву генія загнати в якісь рамки чи приборкати правилами й обмеженнями? Яскравий і неординарний, він прагнув створювати щось нове, а не повторювати вже написане до нього, сформувати власний стиль, здатний максимально розкрити задум автора. Саме у його творчості класична соната досягла найвищого розквіту. Часто це твори, які за своїм змістом і масштабами розвитку художньо-образної системи стоять поряд з симфоніями великого композитора. Тож, запрошуємо всіх на фортепіанні “міні-симфонії” Бетховена у виконанні неповторної Етелли Чуприк!
Таїсія Грись
