Завтра, 14-го жовтня, християни східного обряду святкують Покрови Пресвятої Богородиці або по-народному − Свято Покрови. За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу Константинополь. Мешканці міста в гарячій молитві звернулись до Божої Матері з проханням про порятунок. Богородиця з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.
Українці казали: “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. В селах і тепер існує традиція справляти весілля після Покрови. Бо саме від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні. Для дівчат Покрова – найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів – період весіль, і юнки залюбки брали участь у весільних обрядах.
Дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: “Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку”, або “Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду”, “Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”. Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг – буде багато весіль.
На Покрову дівчата рано вранці йшли до церкви і ставили свічку. Хто раніше поставить свічку, той раніше й заміж вийде. За полум'я ворожили на долю. На Покрову маленьке полум'я означає тиху рівну життя. Біле і яскраве шоу за переморгування означає, що життя буде яскрава і дітей буде безліч.
У день Покрови дівчата ворожили на нитках. Вони підпалювали нитки однакової довжини. Та, у якої нитка догорить раніше, перша вийде заміж. Якщо нитка потухне відразу або догорить до половини – заміж дівчина не вийде.
Ще одне ворожіння на Покрову: дівчата садили в землю цибулини. Та, у якої цибулина раніше дасть паросток, раніше вийде заміж. Якщо цибулина не проросте, заміж дівчина не вийде.
На Покрову дівчата зрізали гілочки вишні і ставили у воду. Якщо на гілках з'являться листочки, то дівчина цього року обов'язково вийде заміж.
У цей день також не можна було відмовляти сватам. Залицяльнику навіть не давали гарбуза: запрошували за стіл і намагалися відволікти закускою і бесідою. З відповіддю тягнули доти, доки до нареченій не посватається хтось інший.
В Карпатській Україні до Покрови остаточно поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: “Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома”.Крім того, на Покрову майстри сходилися і покривали дах вдовиці чи сироті “би щастя їх судьбу від нещастя накрило…”, що свідчить про існування давнього благородного звичаю допомагати членам Роду, які потребують цього.
Для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови. А ще 1942-го року в цей день було офіційно утворено Українську Повстанську Армію, яка теж обрала собі свято Покрови за день Зброї.
На честь Покрови в Україні засновано чимало містечок, сіл і хуторів. У багатьох селях і містах на її честь будували і освячували церкви.
До державної установи “Музей архітектури та побуту України НАН України” в 1974 році перевезена церква Покрови із села Канори Міжгірського району Закарпатської області. Вона побудована 1792 року в селі Плоскому (тепер Свалявський район Закарпатської області), належить до лемківського типу церков і є традиційним зразком народної монументальної архітектури, розповсюдженої на Закарпатті у XVIII столітті.
Згідно з традицією, в Музеї щороку 14 жовтня відбувається свято Покрови. Також впродовж цілого дня свята Покрови спостерігали за погодою: якщо з Півдня дув низовий вітер, зима буде теплою, якщо дув вітер із Півночі – холодною, із Заходу – сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді.
Народні прикмети:
Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто − до легкого року, а нечисто − до суворої зими.
Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня − зима буде тепла, якщо ж вишня зелена − зима буде люта.
Якщо до цього дня не спадає з вишень листя − на теплу зиму, а звільниться − на сувору.
Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі − початок зими буде теплим, але згодом похолодніє.
Якщо вітер з півдня низовий − зима буде теплою, з півночі горішний − холодною, із заходу − сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.
Якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні.
На Покрову вітер – весна буде вітряна.
Відліт журавлів до Покрови – на ранню зиму.
Якщо на Покрову сніг – буде багато весіль.
Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.
На Покрову віє вітер з півночі – зима буде холодна і з великими снігами, з півдня – буде тепла зима.
Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).
Відліт журавлів до 14 жовтня – бути ранній зимі.
Білка до Покрови змінить шубку – зима буде добра.
“Про Захід”
