Погода Ужгород, Закарпаття 1 °C
прозахід
новини західної україни
Неділя, 18 листопада 2018 року
  Останні новини:
   

Громадський бюджет Ужгорода: чи буде третя спроба успішнішою?

листопада 09
12:53 2018

Нині в Ужгороді активно триває голосування за проекти громадської ініціативи. Так званий громадський бюджет цього разу формують уже втретє, попри те, що далеко не всі проекти попередніх двох бюджетів були успішно реалізовані. То чи врахували цього разу всі помилки попередніх років, чому деякі учасники пишуть заяви до прокуратури, які правила голосування встановили зараз та як виглядають успішно реалізовані проекти – шукав і розбирався "Про Захід".

Громадський бюджет є ідеєю не новою, його успішно застосовують у багатьох країнах Європи. Суть його полягає у тому, аби скерувати бюджетні кошти на проекти, які громада вважає важливими і потрібними. В ході розробки та реалізації проектів громада гуртується, стає активнішою, усвідомлює свою вагу і відчуває, що має вплив на місцеву владу. Однак в Ужгороді активність громади проявилася так відчутно, що вже другий рік громадський бюджет стає просто таки полем бою між проектами, громадою та владою.

Так, у 2016 році, на старті громадського бюджету, активні члени громади подали більше 60-ти проектів. 32 із них стали переможцями, поміж якими мали розділити 3,5 мільйонів гривень із міського бюджету. Однак минуло вже два роки, а з-поміж цих 32-ох проектів реалізувати змогли лише 19-ть. Як приклад успішної реалізації, можна навести облаштування пожежного заїзду на територію ОСББ "Рафанда" на набережній Незалежності. Одна з ініціаторок цього проекту Наталія Борисова розповіла, що громадський бюджет дав мешканцям так званої Рафанди можливість відстояти свій двір від незаконної забудови, адже вони мали інформацію, що на ту ділянку, на якій таки облаштували пожежний заїзд, поклали око забудовники. "Облаштування заїзду – це лише перший етап нашого проекту "Безпечний і комфортний двір". Пізніше ми хочемо реалізувати й інші плани по облаштуванню нашого двору. Головне було на той час – не допустити забудови", – розповіла "Про Заходу" пані Наталія.

План робіт на території ОСББ "Рафанда"

Слід, однак, сказати, що до реалізації цього проекту в активістів теж були питання, оскільки підрядна організація під час робіт замінила старовинну бруківку тротуару сучасною тротуарною плиткою.

Та якщо цей проект ще був бодай так реалізований, то інший – благоустрій частини району "Мала Прага" – за два роки навіть кроку вперед не зробив. Одна з ініціаторів проекту, жителька "Малої Праги" Наталія Кириленко нині каже, що вперше у неї опускаються руки, бо зробити вона нічого не може. "Ми виграли 300 тисяч гривень на благоустрій частини вул. Сільвая: реконструкцію тротуарів, газонів та зелених насаджень. Роботи мала виконувати сумнозвісна фірма "КБК", яка працює зараз на площі Петефі та на набережній Незалежності. Два роки і в "КБК", і в міській раді нам розповідають, що проектна документація проходить державну експертизу в Києві. Але в Києві ми не можемо знайти слідів нашого проекту, тож нам уже здається, що його взагалі немає, що міська влада просто грається з нами у демократію. Дуже прикро від такої ситуації, ми просто не знаємо, що робити далі", – скаржиться Наталія Кириленко.

Один із членів експертної комісії проекту "Бюджет громадської ініціативи", міський депутат Микола Сюсько зазначив, що у 2017 році справді не все пішло гладко. Якщо з голосуванням проблем не виникло, то на етапі реалізації вони з'явилися. "Деякі проекти не були пропрацьовано на етапі подачі, тож виявилося, що реалізувати їх неможливо (як це було у випадку з проектом зоозахисної організації "Барбос"), інші не були реалізовані з об'єктивних причин, наприклад, ініціатива "Кірпічка" виграла вже два проекти громадського бюджету, але жоден реалізувати не може, бо питання оренди землі біля озера і парку наразі застрягло в судах.

Були і проекти, на які забракло коштів, з якими міська влада зволікала, тепер же їх важко реалізувати, бо з того часу дуже виросли ціни на матеріали і послуги, тож закладеного у 2017-му році вже не вистачить. Тобто, у кожного нереалізованого проекту за 2017-ий рік є свої нюанси і проблеми. Разом з тим є і успішно реалізовані проекти: дитячі і спортивні майданчики, навчальні класи тощо. Після першої спроби участі в громадському бюджеті експертна комісія запросила авторів проектів, вислухала їхні зауваження і врахувала їх при доопрацюванні положень до бюджету на 2018-ий рік", – розповідає Микола Сюсько.              

"Мала Прага": реальність і очікування

Однак у 2018-му виникла інша проблема – цього разу із голосуванням. Власне, про те, що йшлося про махінації чи шахрайство поки що офіційно не може сказати ні міська влада, ні правоохоронці. Так, в обласній прокуратурі "Про Заходу" повідомили, що слідство у цій справі триває, відкрите провадження за статтею "Шахрайство" (зокрема ч. 3.ст.190, яка передбачає покарання із позбавленням волі на строк від трьох до восьми років). По факту, ситуацію допустив виконавчий комітет, який на другий рік проведення громадського бюджету дозволив ужгородцям брати участь у електронному голосуванні за паспортними даними. Міська влада хотіла таким чином залучити до участі в голосуванні більше містян, однак автори деяких проектів побачили у цьому нішу для маніпуляцій.

Та ж Наталія Борисова, котра була автором проекту про благоустрій двору Рафанди, розповіла, що сама зверталася до прокуратури, коли виявила, що хтось використав для голосування паспортні дані її сина, учня 11-го класу. Виявилося, що перед тим принести копію паспорта хлопців-старшокласників просив вчитель військової підготовки одного з навчальних закладів міста, куди на урок ходять і учні з інших шкіл. Той навчальний заклад якраз подав проект облаштування сучасного класу військової підготовки, таким чином, не попередивши учнів, навчальний заклад скористався їхніми паспортними даними для голосування.

Член експертної комісії Микола Сюсько каже, що подібні випадки траплялися не лише в Ужгороді, такий же досвід мало місто Рівне. Оскільки навколо таких маніпуляцій з голосами піднявся скандал, експертна комісія разом з міською владою вирішили відмінусувати всі голоси, подані за паспортними даними, залишивши лише ті, які збирали безпосередньо паперовим голосуванням у ЦНАПі, а також електронним голосуванням за електронним підписом або Bank-ID. Таким чином навесні 2018-го визнали вісьмох переможців громадського бюджету. На сайті Ужгородської міської ради, у розділі "Бюджет громадської ініціативи", можна проглянути, на якій стадії реалізації перебувають наразі ті проекти-переможці. Щодо більшості з них значиться, що фінансування на реалізацію передбачать у бюджеті міста на 2019-ий рік, тобто цьогоріч реалізованим не буде жоден із них.

То чому же, маючи стільки нереалізованих проектів, міська влада ініціювала цьогоріч ще одне голосування –вже за проекти на 2019 рік? Як пояснює Микола Сюсько, логіка у проведенні голосування саме восени полягає в тому, що за зиму можна підготувати проектно-кошторисні документації, а з весни почати безпосередньо реалізацію. Аби не чекати наступної осені, вирішено було провести у 2018-му одразу два голосування. Тобто, у бюджеті на 2019-ий у грудні депутати мають передбачити фінансування проектів і за цей рік, і за наступний. Навантаження буде великим, тож чи витримає його бюджет і чи зможе міська влада організувати все так, аби проекти не застрягли в реалізації надалі – покаже лише час.

Наразі же містяни мають ще 9 днів, аби віддати свій голос за найдостойніший, на їхню думку, проект. Правила участі і голосування знову змінилися, тож тепер кожен може підтримати лише один проект, а не три, як минулого разу. Щодо самих проектів, то їх зараз набагато менше. Це теж пов'язано з нововведеннями, оскільки цього разу члени експертної комісії суттєво звузили можливості авторів. Так, проекти поділили на загальноміські та локальні. Загальноміські не повинні були стосуватися вулиць, приміщень або територій освітніх та медичних закладів, територій ОСББ та інших комунальних установ і їх приміщень. А локальні, крім того ж, не передбачали фінансування у сфері поточного та капітального ремонту, ремонту дорожнього покриття і тротуарів.

Втілений проект на вулиці Лермонтова

Таким чином до участі у голосуванні комісія допустила 12 проектів, проголосувати за які можна особисто з паспортом у приміщенні ЦНАПу або дистанційно, за допомогою електронного підпису чи Bank-ID. Член експертної комісії Микола Сюсько прогнозує, що цього разу активність ужгородців буде меншою, оскільки проекти не пов'язані з нагальними комунальними питаннями, які "болять". Інтрига щодо переможців триватиме до останнього дня голосування, бо наразі на сайті можна побачити лише рейтинг, складений на основі електронних голосів – паперові підраховуватимуть лише по завершенні голосування.

Поки що формування третього громадського бюджету триває без видимих проблем. Але це не означає, що наступного року правила щодо подач нових заявок чи голосування не зміняться – вже зараз ходять розмови про те, що проекти, направлені на вирішення проблем у комунальній сфері варто повернути, оскільки саме вони наразі найбільше турбують містян. Загалом же, за прогнозами експертів, система бюджету громадських ініціатив з часом повинна викристалізуватися і запрацювати на повну силу. Принаймні, ідея ця вже вкорінилася і активно розповсюджується містами України. На Закарпатті ж уже чотири населені пункти запровадили у себе цю ініціативу, наразі вона працює в Ужгороді, Мукачеві, Тячеві та Перечині.

"Про Захід"   

Подібні новини



Популярні новини

На святі молодого вина благодійну крамничку розгорнув «Барбос» (Фото)

    На

Зоозахисна організація "Барбос", яка опікується ужгородським притулком для бездомних тварин, організувала благодійну крамничку на святі молодого вина ...