Зміни в історичній частині Ужгорода: що дозволила, а що заборонила консультативна рада при ОДА (Фото)

16 квітня в ОДА на перше засідання зібрався оновлений склад консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Закарпатській облдержадміністрації. До неї цього разу включили не лише поважних архітекторів – Степан Шолтеса, Владислава Ганзела, Петра Сарваша, а і начальника управління охорони культурної спадщини ОДА Ілдико Молнар, головного архітектора Ужгорода Олега Боршовського, мистецтвознавця Михайла Сирохмана, історика Павла Худіша, археолога Ігора Прохненка, поета Василя Густі, журналіста Тетяну Вашаргелі, автора цього матеріалу тощо.

Перш за все слід пояснити, що консультативна рада з питань охорони культурної спадщини є лише дорадчим органом, а її рішення носять рекомендаційний характер, однак без позитивного рішення цієї ради будь-які перебудови в історичних ареалах чи дії стосовно пам'яток культурної спадщини не є законними. Тож можна сказати, що саме на членах консультативної ради певною мірою лежить відповідальність за те, як змінюється історичне обличчя міста. На першому засіданні, як тривало майже три години, розглядали дев'ять проектів, більшість із яких стосувалися Ужгорода.

Так, першим на розгляд потрапив проект реконструкції з елементами реставрації історичної будівлі Крайового суду, яку більшість ужгородців знають як Будинок профспілок і лекторій "Знання". Цю будівлю після тривалої суперечки з профспілковими організаціями таки знову передали суду. Ще цього року там планують почати масштабну реконструкцію, проект якої розробили львівські фахівці. Проектант представив на розгляд учасників консультативної ради два проекти з варіантами кольорів черепиці та фасаду.

Оскільки оригінальне етернітове покриття на даху будівлі з роками дуже пошкодилося, його під час робіт замінять на керамічну черепицю. В ході робіт горище будівлі перетворять на додатковий мансардний поверх, обладнавши в даху невеличкі віконця. Розробники пропонували на вибір два кольорових вирішення: сірий, аби імітував колір оригінального етерніту, або теракотовий, аби гармоніював з усіма сусідніми спорудами, дахи яких мають саме такий колір. Члени ради проголосували за теракотовий колір даху, фахові архітектори також надали свої рекомендації стосовно вигляду решіток, які закриватимуть вікна першого поверху будівлі (їхній вигляд попросили скопіювати з решіток на вікнах першого поверху ОДА), говорили про обов'язкове збереження системи водостоку, відтворення оригінального покриття цоколю, максимального збереження усіх елементів як назовні, так і всередині будівлі.

Проектант пообіцяв врахувати усі зауваження, запевнив, що у проект закладені дуже якісні і дорогі матеріали, але сказав також, що вікна через їхній поганий стан доведеться замінити на дерев'яні енергоощадні копії, а вхідні двері підлягатимуть реставрації з максимальним збереженням оригінальних елементів.

Всередині перебудова складатиметься з розширення приміщень (колись, у радянські часи, зали там навпаки ущільнювали і перетворювали на невеличкі кабінети, тепер же ті додаткові стани розбиватимуть), сходовий марш продовжать на ще один поверх, а у прибудові пізнішого часу облаштують шахту для встановлення ліфта.

Зміни незабаром торкнуться і вулиці Толстого. Там, у будинку № 3, на внутрішньому подвір'ї якого працює кафе "Дуфорт", власник хоче зробити ремонт з переобладнанням старого житлового будинку на магазин. Представлений проект архітектори одразу же на місці трохи підправили. Власник споруди може замість одного вікна облаштувати вхід до магазину, може замінити покрівлю, але зобов'язаний залишити усі архітектурні деталі на фасаді.

Доволі довго тривала дискусія навколо іншого будинку на вулиці Толстого. Мова про скандальну незаконну надбудову над приміщенням аптеки, власник якої вирішив лише тепер, вже звівши додаткові два поверхи, узаконити роботи. Головний архітектор міста Олег Боршовський повідомив, що власника вже оштрафували на 24 тисячі гривень, той штраф оплатив і роботи продовжував, зчинивши скандал зокрема тим, що збив з будівлі красиву ліпнину. Нині же звернувся за тим, аби консультативна рада погодила йому містобудівні умови та обмеження, надавши проект із зображенням ймовірного вигляду цієї споруди у майбутньому.

Фахові архітектори на засіданні цей проект розкритикували, але визнали: демонтаж незаконно зведених споруд у нашій країні, як слід, юридично не прописаний і що робити з цією будівлею далі – не знають. Таким чином наразі усе, що могли зробити на цьому рівні – це відхилити подану власником документацію, залишаючи будівлю і надалі у статусі незаконної.

Так само відхилили члени консультативної ради проект перетворення будівлі громадського туалету біля пішохідного мосту з боку площі Петефі на арт-кафе, запропонувавши власнику, одіозному ужгородцю Павлу Маєрчику, подати інший варіант проекту.

А от новому власнику будівлі на вулиці Капітульній, 24 Алену Панову дозволили замінити дах із шиферу на покриття з етерніту алюмінієвого та демонтувати металопластикові вікна, встановлені на напівкруглому балконі попередніми власниками.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, "Про Захід"