Це спільна робота студентів-іноземців та закарпатських танцюристів, про що раніше вже писав Прозахід.
Відео має вагоме соціальне значення і б'є рекорди за популярністю. Упродовж трьох днів на ютубі його переглянули понад 60 тисяч разів. Участь у процесі зйомок кліпу ANGELS CAN'T FLY взяли студенти з Зімбабве, Мальдів, Індії та України.
Очолив знімальний процес Арун Мохан, він народився та виріс у тропічному індійському штаті Керала. Хлопець приїхав в Україну для навчання медицині в 2011 році, вчився у Луганську, а після початку бойових дій навчання продовжив в Ужгородському національному університеті. “Ще в Луганську я почав працювати фотографом та відеооператором, оскільки з дитинства мав мистецькі навички і інтерес до цього. Я ніколи не вчився у кіношколах чи у фахівців з кінематографа. Все, що знаю, я навчився з ютуб-каналів, інтернет-книг. Я багато тренувався, знімав різного роду відеороботи: весільну фотографію, весільні відео, музичні відео, короткометражні фільми моїх друзів, одним словом, все, що було для мене цікавим викликом”, — розповів “Дню” Арун МОХАН.
Кліп “Ангели не можуть літати” став першим відео, яке набуло великого резонансу. Арун зізнається — такого результату не очікував, і вважає, це завдяки тому, що всі, хто був причетний до створення кліпу, дійсно вклали душу в цю роботу.
“Наша пісня особлива, адже майже всі, хто брав у ній участь, є студентами-медиками УжНУ. Її написав і виконав студент із Зімбабве Габріель Анаман разом із його одногрупницею з Мальдівських островів Фатімою Шіфною. Габріель написав дуже багато цікавих пісень, але ця зачепила мене ще два роки тому, проте я не мав достатньо обладнання на той момент, щоб її зняти. Довго виношував цей сюжет, хотів, щоб він збігався зі змістом пісні. Я хотів донести, що ангели — це не дивні істоти, а вони насправді живуть серед нас і проявляються через прекрасні вчинки людей, навіть коли ми цього не очікуємо. В кліпі ми можемо побачити, що безпритульний чоловік фактично врятував дівчинку від банди, знайшовши людину на вулиці з мобільним телефоном і подзвонивши в поліцію. Інколи ми забуваємо, що всі в цьому світі мають серце, навіть люди на соціальному дні”, — прокоментував Арун Мохан.
Ще одне завдання, яке поставив перед собою автор, — показати, наскільки талановитими є іноземні студенти. Прикро визнавати, але в Ужгороді живе багато людей, які мають расистські переконання, вважаючи, що іноземці є заразними, дикими і ще багато чого стереотипного, але насправді це не так.
“Є просто різні люди, як і в будь-якій країні. Є проблемні, але це через їх незнання і зовсім іншу культуру, з якої вони вийшли. Особливо треба працювати з першокурсниками і показувати їм свій приклад, як інтегруватися і кооперуватися з українцями. Мені допомогли в зйомці кліпу багато друзів-ужгородців, які виступили акторами безкоштовно, за ідею. Я сподіваюся, цей кліп допоможе простим закарпатцям побачити, що студенти-іноземці — це не загроза, а можливість познайомитися з іншою культурою, співпрацювати і жити в мирі”, — поділився сподіваннями Арун.
Сам знімальний процес відбувався у жовтні. Для видовищних зйомок обрали мальовничу полонину Руну в Карпатах, також кліп знімали в різних районах Ужгорода. “Вся відеоробота — це я. Я займався ідеєю, зйомками, монтажем. У професійних фільмах беруть участь купа технічного персоналу. Мені було дуже важко навіть знайти транспорт, щоб виїхати на полонину. В цьому допоміг мій друг, Арсен Біланін, і ми зробили це на звичайному легковику, правда, довелося його штовхати декілька разів. Мої друзі допомагали з освітленням, оформленням відеолокації, тримали різні важкі предмети. Ми не мали жодного спонсора і зробили все самі, за свої скромні кошти. Бідна Юлія Бежинець, теж студентка медичного факультету, яка виконала роль ангела-співачки, дуже змерзла під час зйомок. Всі, хто знімався в цьому кліпі, мої друзі, які просто повірили в мене і не пожалкували свого часу і сил”, — поділився враженнями від знімального процесу автор.
Арун Мохан дякує усім, хто допоміг у зйомці кліпу, а особливо учасникам творчого процесу Габріелю Анаману, Фатімі Шіфні, Христині Щубелці, Миколі Ковачу, Мирославу Гондорчину, Саріту Свірнасу, Юрі Фірцаку, Миколі Удуту, Михайлу Звіричу, Євгену Щобаку, Юлії Бежинець, Тані Тимкович, Арсену Біланіну, Михайлу Битлянину, Гарі Крішнану. Він переконаний, що без такої дружньої команди це все було б неможливо.
Вікторія Жуйко, День
