Ужгородський хенд-мейд: казкові феї Марини Прилукіної (фото)

Творча майстерня “Фея” – це бренд ужгородської майстрині Марини Прилукіної. Нині вона успішно представляє на відомих спеціалізованих українських та міжнародних сайтах власноруч виготовлені прикраси, фігурки та інтер'єрні вироби з полімерної глини. Хоча ще якихось три роки тому навіть не замислювалася над тим, аби займатися творчістю.

Все почалося тоді, як банківська працівниця Марина народила дитину і пішла у декретну відпустку. Раптове захоплення хенд-мейдом серед молодих мам – явище розповсюджене. Так сталося і у випадку з Мариною, котра захотіла щось змайструвати своїми руками, коли її син трохи підріс. Якось малюк побачив в Інтернеті зроблені з полімерної глини яскраві тортики, тістечка, і попросив маму зробити йому таке ж. Марина купила дитячий набір, разом з дитиною щось ліпила і крутила, зробивши сяк-так ті полімерні тортики. Сам процес майбутній майстрині сподобався, от тільки глина була низької якості, та й знань про те, як робляться такого роду вироби у неї було дуже мало.

Через певний час Марина вирішила знову спробувати поліпити, от тільки цього разу придбала в Інтернеті глину для професійної ліпки. Почала з найпростішого – намистинок, котрі робляться за принципом карамельки: різнокольорові шари загортаються і розкатуються у довгу ковбаску, а далі їх розрізають впоперек. Несподівано для самої себе Марина побачила, що в неї непогано виходить. Вона почала робити біжутерію: сережки, намиста, прості браслети, брошки. Коли упевнилася, що прості вироби вдаються, стала ускладнювати техніку.

“Технік насправді є дуже багато, – розповідає майстриня. – Скільки разів щось шукаю на хенд-мейдерських сайтах, стільки разів бачу все нові і нові цікаві роботи. Я ж спробувала знайти щось своє, створити образ, за яким мої роботи будуть одразу впізнавати. Так з'явилися на світ мої феї. Нині це близько 30 різних образів фей-дівчаток і хлопчиків. Вони вирізняються милим личком, але мають різні зачіски, одяг, аксесуари. Кожен образ продумовую до дрібниць. Також намагаюся до різних сезонів виготовити колекції фей з новими образами: навесні – феї у легкому вбрання з квітами, взимку – феї у светрах, імітованих під плетіння. Цього разу до новорічних свят я підготувала колекцію гарних руденьких ельфів з цукерками. Ніжки у них рухомі, тож коли такого ельфа повісити, до прикладу, у салоні автомобіля, під час його руху буде здаватися, що ельфи танцюють. Зараз у мене вже немає жодного з ельфів – усі до свят розібрали. Та й узагалі грудень був дуже насичений на замовлення”.

Марина Прилукіна каже, що вироби з полімерної глини зручні тим, що за ними легко доглядати, вони легкі, довговічні, яскраві і відносно дешеві. Собі майстриня робить прикраси фактично до кожної нової сукні, та все ж куди більше вона наряджає не себе, а інших. Хенд-мейд для неї перетворився з хобі у прибутковий, хоч і невеличкий бізнес. Замовлень багато, і не лише з України, а й зі всього світу. Влітку найчастіше замовляють біжутерію, взимку ж найпопулярнішим товаром є милі фігурки фей: самі по собі, як прикраса у кімнаті чи авто, або приклеєні до чашок.

“Зараз такі декоровані чашки є дуже модними. Сама ідея “гуляє” Інтернетом вже давно, майстри кожен по-своєму декорують посуд. Я ж вирішила робити чашки з моїми улюбленими феями. А до них роблю і ложки, прикрашені якоюсь полімерною “смакотою”: тістечками, пончиками, вафельками. З такої чашки і з такою ложкою пити чай набагато смачніше, – сміється Марина. – Нині декоровані чашки і ложки є у мене найбільш продаваним товаром. Люди купують їх як собі, так і в подарунок. Дітям замовляють частіше мультяшних персонажів на чашці і ложці, а дорослим більше до вподоби феї. Іноді, коли замовляють таку чашку у подарунок, просять надати феї схожості з майбутнім власником чашки, наприклад, колір волосся схожий чи аксесуар у “тему”.

Такі чашки приваблюють тим, що вони не просто прикраса, а цілком практична річ. Полімерна глина на них тримається міцно. Можна наливати окріп (але не ставити у мікрохвильову піч) і мити, але не у посудомийній машинці. Мені було дуже приємно, коли одна клієнтка якось сказала: як може такий маленький неживий предмет настільки піднімати настрій? Саме для цього мої феї і вигадані”.

Аби зробити свої диво-фей, Марина спершу мусить підготувати полімерну глину, яку замовляє з Німеччини та США. Розім'явши глину потрібних кольорів, майстриня починає виліплювати окремо кожну частину тіла феї. Далі з'єднує, викладає на деко, запікає півгодини у звичайній духовці при температурі 110 градусів (якщо фея буде на чашці, то фігурка запікається вже разом із чашкою), чекає, поки виріб охолоне, потім лакує, шліфує, приклеює волосся з пряжі, декорує. За місяць Марина робить до ста таких фігурок. Продає їх на спеціалізованих сайтах, міських ярмарках та у магазині, який своїми силами дівчата-хенд-мейдерки нещодавно відкрили на вулиці Фединця.

Скільки ж коштують вироби Марини? Сама майстриня каже, що намагається вгодити покупцеві з будь-якою товщиною гаманця. У неї можна придбати готові намистини за кілька гривень, з яких легко, маючи трохи фантазії і придбавши у магазині звичайну фурнітуру, можна зробити красиві сережки, або браслети.

Ціна готових сережок коливається від 20-ти до 50-ти гривень. Кулони, брошки, заколки для волосся теж коштують в межах ста гривень. “Фірмові” фігурки фей на мотузочці можна купити в Ужгороді за 80 гривень, декоровані феями кружки – за 150, ложки зі “смаколиками” теж продаються за 80 гривень. Нещодавно Марина почала робити ще й красиві картинки з полімерними фігурками. Їх вона продає по 150 гривень. А найдорожчі її вироби коштують 250 гривень. Це – модні буси у формі циліндрів на кольорових шнурках, виконані у етно-стилі. Ціна їх така висока через особливості техніки і складність візерунку.     

Починає Марина освоювати і скульптурну ліпку, хоча і зізнається, що їй без освіти і відповідних знань це дається доволі важко. Між тим, вражає уже те, чого ця майстриня змогла досягти “з нуля” всього за два роки. Нині вона є однією з найуспішніших ужгородських хенд-мейдерок, має багато планів на майбутнє і, головне, бажання вчитися і вдосконалювати свій талант.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Про Захід”